Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості


Види надзвичайних ситуацій, їх класифікація та характеристики


Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи іншою небезпечною подією, що призвели до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Ознакою надзвичайної ситуації є наявність або загроза загибелі людей та тварин, або значне погіршення умов їх життєдіяльності; заподіяння великих економічних збитків, істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.

Надзвичайні ситуації залежно від причин, що можуть зумовити їх виникнення на території України, поділяються на такі види: техногенного характеру, природного характеру, соціально-політичного характеру та воєнного характеру.

НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних та шкідливих хімічних та радіоактивних речовин, раптове руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах зв'язку та телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії та ін.;

НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, а саме сільськогосподарських, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками і т.ін.;

НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: - збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій; збройні напади, захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викиданням уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін.

НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №386 "Про затвердження Порядку визначення критеріїв класифікації надзвичайних ситуацій за рівнями" встановлено порядок віднесення НС до державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня шляхом послідовного розгляду груп факторів, які характеризують: територіальне поширення НС та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації її наслідків; кількість людей, які постраждали або зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності внаслідок НС; розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків.

До загальнодержавного рівня віднесена надзвичайна ситуація, яка: поширилась або може поширитися на територію інших держав; поширилася на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості цих окремих регіонів, але не менш ніж 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня за територіальним поширенням);

• призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

• спричинила загибель понад 5 осіб або унаслідок якої постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку) перевищили 25 тис. мінімальних (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітних плат; призвела до суми, яка перевищила 150 тис. мінімальних заробітних плат;

у інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня.

До регіонального рівня віднесена надзвичайна ситуація, яка:

поширилася на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менше ніж 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

- призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більше ніж на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних заробітних плат;

спричинила збитки, що перевищили суму в 15 тисяч мінімальних заробітних плат.

До місцевого рівня відноситься надзвичайна ситуація, яка:

вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації
  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості