Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

Молоко, забруднене РР вище припустимого рівня, переробляють в ті чи інші молочні продукти залежно від асортименту, виробничого плану, питомої радіоактивності і часу, що минув після забруднення.

Молоко, забруднене радіонуклідами, з питомою активністю 6-9 мкКи/л, може перероблятися у всі види молочних продуктів, крім пастеризованого молока і кисломолочних продуктів. Молоко з питомою активністю від 9 до 300 мкКи/л переробляють на сметану, сир, сухе і згущене молоко, масло вершкове, казеїн. Молоко з активністю понад 300 мкКи/л переробляють тільки на масло і казеїн харчовий. Молоко, забруднене довго живучими радіонуклідами цезію, стронцію, переробляють лише на масло коров'яче або топлене масло, а знежирене молоко, отримане сепаруванням забрудненого — у казеїн харчовий.

Розглянемо перероблення забрудненого РР молока в основні молочні продукти.

Сепарування молока.

Добра розчинність РР у плазмі молока, більш значна густина їх у порівнянні з молочним жиром, міцний зв'язок радіоізотопів стронцію з казеїном дає можливість під час сепарування видалити із знежиреним молоком основну масу РР і отримати вершки з меншою концентрацією РР.

В середньому зі знежиреним молоком видаляється йоду-131 і цезію -137 до 84-85%, а стронцію-90 - 92% від їх вмісту в забрудненому молоці.

Отримання вершкового і топленого масла.

У процесі збивання вершків або повторного сепарування вершків на сепараторах з маслянкою і промивною водою відбувається подальше видалення радіоізотопів і в готовий продукт переходить стронцію-90 до 1-1,3%, цезію-137 — до 1,25-1,5% і йоду-131 — до 3,5% від початкового їх вмісту.

Під час перетоплення вершкового масла або отримання чистого молочного жиру сепаруванням відбувається повне видалення з промивною водою стронцію-90 і цезію-137, а вміст йоду у продукті зменшується до десятої частки процента.

Отримання сирів.

Під час зсідання забрудненого РР молока сичужним ферментом у сири переходить до 80% стронцію-90. На сичужні сири рекомендується переробляти молоко з питомою активністю, більшою за контрольний рівень у 2 рази зразу після аварії і вище контрольного рівня — у наступний період.

Кисломолочні сири можна виробляти із молока, яке має активність до 9 мкКи/л у перші 2-2,5 місяці після аварії, до 6 мкКи/л - в наступний період.

Сир жирний, напівжирний, нежирний виготовляють із забрудненого молока з питомою активністю, що не перевищує контрольний рівень більше ніж у 2 рази зразу після аварії і вище контрольного рівня — у наступний період. Виготовляють сир тільки кислотним способом.

Отримання харчового казеїну.

Із забрудненого РР молока казеїн виготовляють тільки кислотним способом. Рекомендується проводити 3-5-разове промивання і вищий ступінь зневоднення, казеїну під час центрифугування або пресування. У готовому продукті залишається йоду-131 до 4,6%, цезію-137 - до 1,8 і стронпію-90 - до 6,5% від початкового вмісту у молоці.

Якщо рівень радіаційного забруднення молочних продуктів вищий припустимого, їх зберігають у складах, холодильниках до зменшення рівня внаслідок природного розпаду Л-131 і 8г-89. Виготовлені молочні продукти пакують у тару, яка захищає продукцію від поверхневого забруднення.

Забруднену поверхню тари дезактивують. Рідкі молочні продукти, розфасовані у пляшки або фляги, знезаражують 2-3-разовим обтиранням пляшок або фляг ганчірками, змоченими водяними розчинами мийних засобів, а потім обмивають пляшки водою.

Масло вершкове, запаковане у ящики, дезактивують зрізуванням верхнього шару до 0,5 см ножем,скребком або дротом.

Сир дезактивують видаленням шару парафіну або зняттям синтетичної плівки, зрізуванням верхнього шару з товщиною 0,5 см.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.
  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості