Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

М'ясо і м'ясопродукти можуть бути заражені РР аерозольним (поверхневим), біологічним (структурним) і контактним (поверхневим) шляхами.

Поверхневе забруднення РР м'яса і м'ясопродуктів може відбуватись під час їх перероблення (у цехах підприємств), зберігання (на холодильниках, складах) або під час транспортування внаслідок проникнення радіоактивного пилу через нещільності й отвори (відкриті або нещільно закриті вікна і двері, вентиляційні труби, негерметична тара, нещільний пакувальний матеріал тощо).

Поверхневе забруднення РР забійних тварин може статися у місцях заготівлі, при транспортуванні або під час перегону, на базі перед забійного утримання.

Контактний шлях забруднення чистого м'яса битої птиці, м'ясо-і птахопродуктів можливий у разі їх розміщення у забруднену тару, перевезення на забрудненому транспорті, під час оброблення на забрудненому обладнанні.

У разі радіаційного зараження РР попадають у організм тварин і птиці з кормами, водою і повітрям. Радіонукліди, що потрапили в організм, на тривалий час залишаються у кістках, м'язах, внутрішніх органах тварин. М'ясо таких тварин і птиці буде забруднене по всій масі.

Зараження ОР м'яса і м'ясопродуктів, а також допоміжної сировини і матеріалів, виробничих приміщень та технологічного обладнання відбувається найбільш інтенсивно, якщо ОР використовуються у пароподібному стані або у вигляді аерозолів.

Пари і аерозолі ОР легко проникають у негерметизовані приміщення та адсорбуються продуктами і матеріалами, осідають на внутрішніх стінах приміщень і технологічному обладнанні.

М'ясо і м'ясопродукти можуть бути заражені БЧ, якщо підприємство розташоване безпосередньо в осередку біологічного зараження або поблизу зараженої території. Зараження можливе у разі проникнення у виробничі та складські приміщення заражених комах та гризунів, через хворих забійних тварин або птиці, несвоєчасне діагностування цих захворювань, диверсійним шляхом.

БЧ можуть протягом тижнів зберігатися на внутрішніх поверхнях приміщень, на чистому металевому обладнанні, а на поверхнях, забруднених жиром та іншими неорганічними продуктами, хвороботворні бактерії не тільки зберігаються, а й розмножуються.

БЧ довгий час можуть зберігатися і розмножуватися у борошні, хлібі, рослинних і тваринних жирах та у інших допоміжних матеріалах і сировині, використовуваних у виробництві м'ясопродуктів.

Основними заходами захисту м'яса і м'ясопродуктів на підприємствах від зараження РР, ХОР, БЧ є максимально можлива герметизація складських і виробничих приміщень, використання тари, суворе дотримання санітарного режиму виробництва харчових продуктів. Виробничі й складські приміщення герметизуються з використанням спеціальних пристосувань — віконниць, щитів, штор, ковпаків, кришок, клапанів та інших пристроїв.

Важливими елементами пристосувань для герметизації віконних, дверних, вентиляційних, технологічних та інших отворів і прорізів у відгороджувальних конструкціях служать гумові прокладки, призначені для ущільнення щілин у місцях примикання, герметизувальні пристосування до будівельних конструкцій за периметром отвору.

Щільне обтискання прокладок у місцях примикання захисних пристроїв досягається важільними засувками, болтовими з'єднаннями або іншими стягувальними пристроями, якими здійснюється прикріплення і закривання прорізів. Якщо міцність конструкції огороджень недостатня або неможливо забезпечити повну і надійну герметизацію приміщень, харчові продукти слід зберігати у розфасованому вигляді у герметичній тарі з непроникних матеріалів або стійких, надійно загерметизованих місткостях (чанах, контейнерах, резервуарах, бункерах). Повітря, яке надходить у герметичне приміщення, треба очищувати у спеціальній фільтровентиляційній установці, що забезпечує захист від радіоактивного пилу, ОР і БЧ. Температурний режим, потрібний для збереження продуктів, які швидко псуються, в ізольованому приміщенні можна забезпечити:

за рахунок акумульованого холоду у заморожених або охолоджених м'ясних продуктах і будівельних конструкціях при щільному завантаженні камер зберігання з низькою температурою;

за допомогою резервної холодильної установки, продуктивність якої повинна бути розрахована на підтримання оптимальної температури у закритих приміщеннях.

Способи герметизації виробничих цехів і камер зберігання продукції вибираються індивідуально для кожного підприємства залежно від конструктивних особливостей, внутрішнього планування і призначення приміщень, кількості поверхів будівлі та інших факторів, що впливають на герметизацію і захист. Якщо в цехах не передбачаються спеціальні заходи для захисту, то проводиться проста герметизація.

За такої герметизації треба зашпарувати всі щілини в стінах, перекриттях і покриттях, закласти частину дверних та віконних прорізів; заготовити і навісити герметичні щити або штори на решту прорізів дверей, вікон, воріт, ущільнити місця, де через зовнішні стіни або покриття проходять комунікації (водопровід, опалення, вентиляція, каналізація, електропостачання та ін.) та встановити герметичні засувки або кришки на отворах вентиляції, а також клапани, затвори або шибери на повітроводах.

У деяких виробничих приміщеннях м'ясопереробних підприємств можливе проведення повної герметизації. До таких приміщень можна віднести склади, експедиції і камери холодильників та охолоджувані приміщення ковбасних заводів (цехів).

Герметизація досягається відсутністю вікон, мінімальною кількістю технологічних отворів і наявністю глухих стін. Найбільш герметичні холодильники. Комплекс герметизованих приміщень може бути запроектований у виробничій будівлі на кожному підприємстві. Вибір такого комплексу вирішується окремо. Наприклад, у цей комплекс можуть увійти такі приміщення:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах
  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості