Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

Головним способом захисту продуктів є герметизація виробничих, складських приміщень та застосування герметичної тари. З цією метою заздалегідь здійснюються такі заходи:

обмежується кількість прорізів для дверей, воріт, вікон, вентиляційних систем у обмежувальних конструкціях будівель та споруд;

передбачається щільне зачинення воріт, дверей, кватирок, фрамуг та ін. (для ущільнення воріт розсувного типу слід мати додаткові щити);

обладнуються фільтровентиляційними установками герметизовані приміщення;

передбачаються для відкритих місткостей кришки, встановлення заглушок, ущільнювальних манжет та чохлів для тих місць, де неможливе спеціальне ущільнення;

встановлюються легко зсувні кришки у системах вентиляційного обладнання на входах та вихлопах повітря;

перевіряється щільність зварених швів у металевих місткостях для зберігання продуктів;

ущільнюються місця проходження комунікацій (водопроводу, опалення, вентиляцій) крізь захисні конструкції.

Герметизацію нових та реконструйованих об'єктів передбачають у ході їх проектування та відображують у проектній документації.

Роботи з герметизації об'єкта здійснюються також у процесі чергового капітального ремонту.

На підприємствах накопичують запаси герметичної тари, матеріалів для герметизації об'єкта та знезараження.

Вражаючу дію БЧ значною мірою можна послабити постійним проведенням на підприємствах санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів протиепідемічної спрямованості. До таких заходів належать: постійне підтримання відповідного санітарного стану підприємства, додержання робітниками підприємства особистої та громадської гігієни, своєчасні щеплення (вакцинація). Необхідно постійно здійснювати збирання, знищення комах, кліщів та гризунів.

Найефективнішим способом дезінфекції промислових підприємств є оброблення приміщень дезінфікувальними препаратами. Боротьба з гризунами включає в себе профілактичні та винищувальні заходи. Профілактичні заходи спрямовані на те, щоб позбавити гризунів сховищ та утруднити їм доступ до їжі й води. На підприємствах більша кількість харчових продуктів перебуває у вигляді сировини. Тому на виробництвах захищають приміщення або місткості для зберігання сировини.

Одним з головних заходів з захисту сировини є перехід до закритого приймання, зберігання і закритого транспортування борошна тощо. Тверда сировина (мінеральні солі) повинна зберігатися у герметизованих місткостях, на складах, а за їх відсутністю упаковуватися у герметизовані крафт-мішки та укриватися полімерною плівкою або брезентом. Люки на силосах безтарного зберігання борошна закривають металевими листами, розмірами на 20...30 см більшими від розміру люка. Між листом та поверхнею силосу кладуть прокладки із гуми, повсті, брезенту або двох-трьох шарів цупкої тканини. Розміри прокладок повинні дорівнювати розмірам листа, усередині прокладок роблять виріз за розмірами люка. Для герметизації люка лист затягують до поверхні силосу. Фільтри із тканини, встановлені на силосах, захищають термо-зварними чохлами із полімерної плівки або іншого повітронепроникного матеріалу. Чохли у вигляді мішка надягають на корпус фільтра, знизу обв'язують шнурами, перевіряють герметизацію борошнопросівних агрегатів, труб самотасок, буратів. Слід мати на увазі, що пневмотранспорт борошна не забезпечує очищення повітря від РР, ОР та БЧ. Тому для роботи пневмосистеми у зараженій атмосфері потрібне встановлення у місцях забирання повітря фільтрів-поглиначів, розрахованих на продуктивність компресорів з урахуванням захисних властивостей від ОР.

На підприємствах, де не здійснюється безтарне зберігання борошна, готують до герметизації борошняний склад:

закривають дверні та віконні прорізи, без яких можна обійтися (товщина кладки повинна бути не менш як у півтори цеглини на цементному розчині);

двері, які зачиняються, оббиваються повстю, а поверх них — прогумованою тканиною, клейонкою, товстою полімерною плівкою; двері щільно підганяють до коробки, застосовуючи ватно-тканинні або гумові ущільнення; перед дверима споруджують тамбур; забивають щілини у підлозі, стінах та стелі; із дощок завтовшки 2...2,5 см роблять щільний щит, яким закривають проріз для спуску мішків у борошняний склад. За своїми розмірами щит з усіх боків повинен на 20...30 см виступати за край прорізу. З одного боку щита по всьому периметру роблять ватно-тканинні, повстяні або гумові ущільнення. Цими ущільненнями щит повинен бути притиснутий до зовнішнього боку або даху сховища, закриваючи проріз.

Люки виробничого силосу герметизуються як і люки силосів зберігання борошна.

Вхід у норію закривають брезентом, полімерними плівками або чохлами із кількох шарів паперу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.
  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості