Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.

Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості

Незахищену сировину (мішки з борошном, цукром, бурти солі та ін.), а також штабелі пакувальних матеріалів укривають захисними матеріалами із полімерної плівки, прогумованої тканини або багатошарового крафт-паперу.

У процесі виготовлення покривала із поліетилену його смуги з'єднують терморозварюванням, із целофану та крафт-паперу - склеюють 10 %- ним розчином полівінілового спирту або іншим придатним для даних цілей клеєм. Прогумовану тканину зшивають, місця швів заклеюють гумовою або прогумованою стрічкою.

Для кращого використання захисних покривал під штабеля кладуть підстилку із того самого матеріалу, що і покривало. Довжина та ширина підстілки повинна бути на 100...120 см більшими від довжини та ширини штабеля. Кінці покривала, які закривають штабель (бурт) зарівнюють з кінцями підстилки та разом з ним загинають 2-3 рази у напрямку до штабеля, спочатку поздовжні, потім — поперечні. Для зберігання згинів на них, приблизно через кожний метр, кладуть якийсь вантаж. Якщо під штабелем або буртом підстилки нема, - покривало притискують до підлоги.

Продовольство, яке зберігається поза приміщенням, захищають за допомогою тимчасових накриттів. Бурт закривають мішковиною, мачулою, солом'яними матами, потім кладуть шар сухого піску або глини завтовшки 5...7 см, або тирси 7... 10 см, соломи або снігу 10... 15 см, або свіже зрубане гілля 15...20 см. Зверху знову накривають мішковиною, мачулою, матами, а у теплу пору року промазують глиною для зменшення можливості загоряння.

На підприємствах дріжджової промисловості герметизують люк у верхній частині місткості з мелясою. Для цього до місткості на відстані не менше 100 мм від країв люка приварюють залізні стержні з гвинтовою нарізкою. Із пластини губчастої гуми товщиною 20...25 см роблять замкнену прокладку по формі люку (ширина прокладки - не менше 100 мм), по середній лінії прокладки вирізують отвір для стержнів. Через цю прокладку люк закривають сталевим листом завтовшки 1...2 мм. Приблизно у центрі листа вирізують отвір діаметром близько 120 мм, до країв якого приварюють фільтрувальну пробку.

Фільтрувальна пробка являє собою порожній зрізаний конус, закритий знизу металевою сіткою, з отворами розміром 1...2 мм. На цю сітку кладуть шар вати, повсті, або кілька шарів тканини загальною товщиною 15...20 мм. Шар утвореного фільтрувального матеріалу притискають середньою металевою сіткою, яка опирається на кільцевий виступ у корпусі пробки. На середню сітку кладуть шар гранульованого активованого вугілля завтовшки 50...60 мм. Вугілля притискують верхньою металевою сіткою, яка опирається на наступний кільцевий виступ у корпусі пробки. На верхню сітку кладуть шар вати, повсті або кілька шарів цупкої тканини; верхній шар волокнистого фільтрувального матеріалу повинен виступати на 3...5 мм над зрізом пробки.

Фільтрувальну пробку слід охороняти від дощу, снігу та періодично міняти її наповнення - один раз на рік або зразу після зараження (після поширення радіоактивної та біологічної хмари замінюють верхній шар волокнистого фільтрувального матеріалу, після хімічного нападу - шар активованого вугілля).

Для захисту пробки і заміни її наповнення на пробку нагвинчують гайку з напівзігнутою металевою трубкою, спрямованою прямим кінцем вниз. Напівзігнутий кінець трубки повинен бути на 250...300 мм вище поверхні меляси у місткості.

Закривання люка на місткості для меляси металевим листом з фільтрувальною пробкою (через гумову прокладку), яке здійснювали у мирний час, захищає одержану заводом мелясу не тільки від зараження радіоактивними та отруйними речовинами і біологічними чинниками, а також від забруднення звичайним пилом і мікрофлорою.

Перед завантаженням меляси у місткість і перед її очищенням знімають сталевий лист з фільтрувальної пробки, відгвинчують гайку на залізних стержнях, які притискують лист до гумової прокладки. Після завантаження або очистки місткості лист знову встановлюють на місце.

Місткість для зберігання рідкої сировини (олія, кукурудзяний екстракт, олеїнова кислота, соляні та цукрові розчини) герметизують так само, як місткість меляси. Укривання сировини полімерними плівками, брезентами крафт-папером та ін. забезпечує захист від РР, крапель і аерозолів ОР, але не виключає при цьому зараження парами ОР і БЧ.

Для забезпечення хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості водою створюють її запаси в герметичних місткостях або забезпечують відбирання води із артезіанських свердловин.

Повний захист напівфабрикатів від зараження РР, ОР і БЧ забезпечується на герметизованих виробництвах з діючою фільтровентиляційною системою. На звичайних, негерметизованих виробництвах, які мають закриті незруйновані захист конструкції (двері, вікна), забезпечується надійний захист виробничого устаткування і внутрішньої поверхні виробничих приміщень, і отже, напівфабрикатів від РР, краплин і аерозолів ОР (від БЧ і парів ОР такі конструкції не захищають). Такий самий ступінь захисту забезпечують прикриття місткостей і агрегатів з напівфабрикатами брезентами і полімерними плівками. Добиватися локального захисту напівфабрикатів від БЧ і парів ОР на негерметизованих підприємствах нема потреби, оскільки при зараженні внутрішніх поверхонь виробничих приміщень БЧ і парами ОР виробничий процес буде зупинений на такий час, що навіть незаражені напівфабрикати стануть непридатними.

У надзвичайних ситуаціях не слід розраховувати на цілісність всіх захисних конструкцій, тому обов'язково в технологічний процес необхідно впроваджувати:

пакування сухарів, сушок, макаронів у багатошарові крафт-мішки і мішки з полімерних матеріалів;

закривання кареток з не розфасованими пресованими дріжджами захисними тентами: каркас тенти зварюють з металевих прутів, нижня рама каркасу являє собою прямокутник з ручками; верхню і нижню рами з'єднують стойкою. З зовнішньої сторони каркас покривають полімерною плівкою або трьома-чотирма аркушами крафт-паперу, які прикріплюються шпагатом до нижньої рами;

пакування запресованих дріжджів у папір з укладенням їх у картонні ящики з паперовою проклейкою стиків.

У разі відсутності пакетів з полімерних плівок, крафт-мішків та іншої спеціальної тари використовують пакети з паперу або обгортання двома-трьома шарами паперу. Пакет заклеюють або закривають на два-три перегини, які стискають або обв'язують шнурком.

При зберіганні готової продукції у негерметизованих упаковках і сховищах їх закривають брезентом, полімерними плівками, крафт-папером.

За сигналами ЦЗ "Радіаційна небезпека", "Хімічна небезпека" на підприємствах, які мають герметичні промислові приміщення і фільтровентиляційні установки:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості» автора Хіврич О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ І. Цивільний захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях, як складова безпеки держави

  • Здійснення заходів з евакуації населення

  • Єдина державна система цивільного захисту населення і територій

  • Сили і засоби Єдиної державної системи цивільного захисту

  • Сили реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

  • Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту

  • Управління ризиками надзвичайних ситуацій.

  • Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.

  • Структура цивільного захисту на підприємствах харчової промисловості

  • Розділ II. Надзвичайні ситуації, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

  • Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру

  • Аналіз аварійних ситуацій (аварій), які характерні для підприємств харчової промисловості

  • Розділ III. Захист виробничого персоналу і населення в надзвичайних ситуаціях

  • Структура і зміст плану цивільного захисту підприємства

  • Класифікація, призначення, принципи дії та основні технічні характеристики засобів колективного захисту

  • Входи в сховища і аварійні виходи

  • Розділ IV. Захист сировини, напівфабрикатів, готової продукції від зараження небезпечними чинниками різного походження на підприємствах харчової промисловості

  • Зараження харчової сировини і готової продукції небезпечними хімічними речовинами.

  • Захист сировини та готової продукції на об'єктах харчової промисловості

  • Захист харчових продуктів на підприємствах хлібопекарської, дріжджової та макаронної промисловості.
  • Захист продукції на підприємствах пиво-безалкогольної промисловості

  • Захист продукції на цукрових підприємствах.

  • Захист продукції на м'ясопереробних підприємствах

  • Захист продукції на підприємствах молочної промисловості

  • Розділ V. Ліквідація наслідків зараження радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними чинниками

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція території, будівель, обладнання, транспорту, тари на підприємствах харчової промисловості

  • Дегазація території, будівель, обладнання, транспорту і тари

  • Дезактивація, дегазація, дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води (вододжерел)

  • Дезактивація молока технологічними методами в процесі перероблення молока в молокопродукти.

  • Дезактивація сипких продуктів (цукор, сіль, сухий солод, рисова січка та ін.).

  • Дегазація продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Дезінфекція продуктів харчування, харчової сировини, напівфабрикатів і води

  • Розділ VI. Стійкість функціонування підприємств харчової промисловості в умовах надзвичайних ситуацій

  • Основні вимоги норм інженерно-технічних заходів ЦЗ до планування і забудові міст і розтушування в них об'єктів економіки.

  • Оцінка стійкості підприємства

  • Оцінка стійкості елементів об'єкта економіки і об'єкта в цілому до впливу ударної повітряної хвилі.

  • Визначення можливості роботи при радіоактивному зараженні території ОЕ.

  • Підвищення стійкості управління ОЕ в умовах надзвичайних ситуацій.

  • Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкту харчової промисловості.

  • Розділ VII. Організація і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах харчової промисловості

  • Введення формувань ЦЗ в осередок ураження для виконання РІНР

  • Забезпечення робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на підприємствах харчової промисловості