РОЗДІЛ 9. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

На території України в стані екологічної катастрофи знаходиться Чорнобильська зона. Тут нормальна діяльність людей буде неможливою на протязі десятків тисяч років, через забруднення радіоактивними речовинами.

За час свого існування людство безповоротно знищило біля 300 млрд т кисню, замінивши його шкідливими сполуками, з яких в процесі фотосинтезу кисень уже не може утворитися. В атмосферу щорічно надходить 800 млн т пилу, 200 млн т сполук сірки і 100-150 млн т оксидів азоту. Це сприяє виникненню кислотних опадів, які шкідливо впливають на всі живі організми, сприяючи руйнації металевих, мінерально-карбонатних об'єктів із мармуру, вапняку, туфу, прискорюючи їхню корозію, руйнацію.

Подолання цих негативних наслідків потребує великих матеріальних, моральних витрат. Орієнтовна економічна оцінка регіональних негативних антропогенних змін в Україні наведена в таблиці 6.

Отже, навмисне неграмотне, необгрунтоване втручання людей у природні процеси провокують надзвичайні ситуації. Прикладами цього є сучасні глобальні екологічні проблеми: руйнування озонового шару, парниковий ефект, кислотні опади - дощі, тумани, сніги, пилові бурі, збільшення площ пустель, деградація грунтів, зсуви, селі, землетруси, цунамі, урагани.

Таблиця 6

Прояви природно-антропогенних небезпек та їх оцінка

Отже, навмисне неграмотне, необгрунтоване втручання людей у природні процеси провокують надзвичайні ситуації. Прикладами цього є сучасні глобальні екологічні проблеми: руйнування озонового шару, парниковий ефект, кислотні опади - дощі, тумани, сніги, пилові бурі, збільшення площ пустель, деградація грунтів, зсуви, селі, землетруси, цунамі, урагани.

В результаті антропогенної діяльності температура атмосфери з початку XX сторіччя вже зросла приблизно на 2-3 градуси за Цельсієм. До 2050 року збільшиться ще на три, а в порівнянні з початком XX сторіччя ще на 6 градусів. Таке підвищення температури може призвести до повного зникнення льодових полів у Північному океані. Вже тепер, за останні 50 років рівень Світового океану підвищився на 10 см, а в ХХ1 ст. він буде зростати на 3-5 см за рік, якщо цей процес не буде зупинено. Для цього підписано ряд міжнародних договорів про зменшення викидів в атмосферу газів, які сприяють цьому ефекту.

Відбувається всепланетне забруднення і виснаження грунтів, які є літосферним утворенням і основою життя для всіх організмів. Грунт має всі властивості, характерні живій і неживій природі і складається з генетично пов'язаних структур. Грунт - верхній родючий шар літосфери.

Сучасна площа земель на планеті, придатних для ведення сільськогосподарських робіт складає не більше 7 млрд га, з яких вже використано найбільш родючих 4,5 млрд га (33 % суші), а це майже межа. За всю історію людства приведено в повну непридатність для ведення сільського господарства 1,5-2,0 млрд га раніше родючих грунтів.

За даними ООН щорічно до 57,5 млн кв. км пустель світу (47 % площі суші) додається по 7 млн га колишніх сільгоспугідь планети. А це означає втрату продуктів харчування, достатніх для харчування 21 млн людей на протязі року. Однією з причин руйнації грунтів є надмірне використання агрохімікатів. Вони зменшують кількість гумусу, погіршують якість грунтів, обумовлюють всі види ерозії (лат. еродере -руйнувати). Вітрова - виникають пилові бурі. Водна - через зменшення концентрації гумусу вода легко розмиває грунт, вимиваючи його з кожного гектара до 70 т, замулюючи водойми. Хімічна - за рахунок агрохімікатів зменшується якість і вміст гумусу, а отже і родючість. Цей вид ерозії посилює природні види ерозії (вітрова і водна), сприяє забрудненню природного середовища.

Іде страшна, катастрофічно швидка руйнація середовища життя людини в найбільш уразливому для його існування місці - педосфері - грунтовому покрову планети. Це в країні, де В.І. Вернадський створив вчення про біосферу і ноосферу, а В.В. Докучаєв дав людству нову науку - грунтознавство. "Усе починає земля..." - пророкував біля 2000 років тому древньоримський філософ Тит Лукрецій Кар.

Слід знати і про випадки недбалого, злочинного поводження з радіоактивними речовинами окремими особами, про ядерний тероризм. Так, на території Київа з 1962 р. існувало звалище радіоактивних відходів поряд з музеєм архітектури під відкритим небом. У 1979 р. на Краматорському каменедробильному заводі ампула з радіоактивним ізотопом (цезій-137) потрапила у щебінку, яку використали для виготовлення домової панелі, радіоактивний фон якої складав 200 Р/г, з-за чого загинуло 4 людини.

У 1991 р. таку ж ампулу було знайдено на території одного з київських санаторіїв, у 1993 р. затримані люди, які самі возили уран по Москві. В морському порту Одеси затримали групу з 6 чоловік, які намагалися вивезти 2 кг радіоактивної речовини. У 1995 р., після виводу військової льотної частини Бердянського гарнізону, було знайдено дві ампули з радіоактивним ізотопом цезію-137 на території військового містечка. До речі вони були знайдені випадково населенням за допомогою побутових дозиметрів.

В середині 1996 р. слухалося діло в Київському обласному суді про крадіжку з четвертого блока Чорнобильської АЕС урану, активність якого складала 2700 Р за годину. Отже, небезпеку може скласти і так званий ядерний тероризм і тому наявність у населення дозиметрів може запобігти цьому явищу.

Як правило антропогенні катастрофи - результат політики гігантизму, про що попереджали вчені ще на початку XX століття, зокрема В! Вернадський. Будь-яка система, яка складається з великої, критичної кількості взаємодіючих елементів - інтерактивна система стає некерованою.

Існує теорія самоорганізованої критичності, згідно якої складові елементи системи еволюціонують, самозмінюються до критичного стану під дією внутрішніх (наприклад механічні напруги, старіння матеріалу, генетичні зміни), зовнішніх причин (корозія, дія випромінювань).

Такими системами є не тільки складні механізми, їх комплекси, а і все народне господарство, його окремі галузі. Якщо прийняти за 100% деякий критичний рівень антропогенного навантаження, після якого відбуваються незворотні зміни, то близько 80% такого рівня досягли Луганська, Запорізька, Івано-Франківська області та Кримська автономна республіка.

Суспільство, цивілізація при сучасному стані технологій, можливостях біосфери, досягли критичної межі через перенаселеність планети при низькій комфортності заселених територій. Тому в 1992 р. з'явилася аналітична праця братів Герберта та Джона Медоузів "За межами", яка аналізує сучасний стан планети і висуває для невідкладного вирішення три проблеми. Перша - скоротити населення планети до 1 млрд людей, виділивши на 2020 рік квоту для кожної держави. Для Росії - 50 млн, для України - 10-15 млн Друга - державам третього світу заборонити розвиток промисловості по західному типу, а орієнтувати їх на "зелену революцію". Третя - всім державам скоротити матеріально-речовинні потреби, підвищивши духовні. Але чи можливо це за такий короткий час і чи не призведе це до різкого погіршення загального стану антропогенної системи, що може проявитися непередбачуваними наслідками.

Питання