РОЗДІЛ 7. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

4. Як позначилися воєнні приготування на стані Чорного моря? 5 . Які проблеми можуть виникнути при знищенні зброї масового ураження?

7.3. Тероризм

Терор (лат. "еггог - страх, жах) - означає "лякати", "залякувати". Саме ця обставина і визначає терор як особливу форму політичного насильства, що характеризується жорстокістю, цілеспрямованістю та удаваною ефективністю. Ці особливості визначили широке використання терору протягом людської історії як засобу політичної боротьби в інтересах держави, організацій і окремих груп суспільства. Терор був розповсюдженим інструментом боротьби революції і контрреволюції в період глибоких соціальних потрясінь суспільства.

У сучасних умовах спостерігається ескалація терористичної діяльності екстремістських організацій, ускладнюється характер їхніх дій, зростає витонченість і антигуманність терористичних актів. Причини терору криються в зростанні кризових явищ, нездатності суспільства регулювати складні соціально-політичні процеси, швидкій зміні систем людських і політичних ідеалів, цінностей, у підключенні до активного політичного життя широких мас населення з низькою духовністю, культурою та освітою, позбавленого політичного досвіду. Через це активізуються прагнення використати слабкості суспільної та державної системи і прокласти "найкоротший" шлях до поставленої мети.

Центральним елементом терору є захоплення заручників, викрадення політичних діячів, їхнє вбивство, вимагання грошей, спеціальних матеріалів, транспортних засобів, зброї, звільнення політичних ув'язнених, поширення загального стпровокування репресій з боку держави. Терор у відношенні національної, етнічної, расової або релігійної групи, здійснюваний з метою її повного чи часткового знищення, розглядається світовим співтовариством як акт геноциду.

Існує багато варіантів прояву терору і тому важко дати універсальне його визначення. Хоча певні критерії класифікації визначені: терор як метод політичної боротьби в мирний та воєнний час; індивідуальний, організований терор і терор як політика держави; терор як метод внутрішньополітичної боротьби і терористичні акти міжнародного характеру.

Часто терористами стають ті хто не згоден з державним устроєм і тоді вони ставлять під загрозу життя багатьох людей - заручників. Розрізняють акт тероризму - злочин проти суспільної безпеки та суспільного порядку і терористичний акт, як посягання на життя має індивідуальний, персоніфікований характер.

Тероризм у світі переслідується майже всіма державами. Для цього існує міжнародне законодавство, за яким терорист переслідується на території будь-якої країни. Часто терористами стають дуже неврівноважені, психічно хворі люди. Види і форми тероризма розрізняються за цілями, формами, методами, суб'єктами та об'єктами. Але виділяють два основних види - політичний та карний.

Сьомий конгрес ООН із запобігання злочинності (1998 р.) кваліфікував один з видів політичнгого тероризма, як міжнародний тероризм, незалежно від його мотивів. Цей вид найбільш небезпечний, як для окремої людини, так і для всього суспільства. Терористи використовують такі методи, як вбивства, вибухи, підпалення, погрози окремим громадянам, представникам державної влади. Тому цей комітет відзначив, що боротьба з тероризмом, як і злочинність - завдання будь-якої держави. Одна з форм тероризма - державний тероризм, коли до влади приходять мафіозні, корумповані представники влади з метою встановлення жорсткого контролю над суспільством. Часто тероризм провокує військові дії, як локальні, так і глобальні.

Тероризм як засіб насильницького досягнення мети відомий здавна, ще з древнього світу. Він був і є на озброєнні у різних релігійних сектах, таємних і кримінальних організаціях, масових народних рухів (в Росії Х1Х ст. організація "Народная воля", в Італії кінця ХХ ст. "Червоні бригади"). Крім цих терористичних організацій є багато інших, зокрема:

Організація Абу Нідала відома як "Чорний вересень", Революційна рада Фатах, Арабська революційна рада, Арабські революційні бригади, Революційна організація соціалістичних мусульман;

Хамас - ісламський рух опору, або "Студенти Айяш", "Студенти інженерного профілю", сили "Азз аль-дин аль хассам", батальйони "Азз аль-дин аль хассам";

Хезболлла (партія Всевишнього) - інші назви: Ісламський джихад, Організація революційного правосуддя, Організація правовірних проти невірних, Послідовники пророка Мухаммеда;

Японська Червона армія або Антиімперіалістична інтернаціональна бригада, Нихон секіген, Антивійськовий демократичний фронт;

Тигри визволення Таміл Елама або Тамільські тигри, які діють під прикриттям таких організацій як "Всесвітня тамільська асоціація", "Федерація асоціацій канадських тамілів";

Організація Моджахеддин-е Хальк - національна визвольна організація Ірану;

Група "Фронт визволення Палестини - Абу Аббас" та Народний фронт за визволення Палестини, відомий як Червоні орли;

Аль-Кайда, відома як Ісламська армія або Всесвітній ісламський фронт джихада проти євреїв та хрестоносців, заснована у 1990 р. Ця організація надавала фінансову, військову допомогу всім, хто виступає за відновлення всесвітньої мусульманської держав. Тепер ця організація закликає вбивати у всьому світі євреїв, американців та їх союзників. На її рахунку вибухи у багатьох посольствах, терористичний акт 11 вересня 2001 р. проти Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку. Ця організація фінансує, надає матеріально-технічну підтримку терористичним групам, які підтримують її цілі.

Центром терористичних організацій, як правило є декласовані елементи. Саме вони найчастіше складають основне ядро натовпу з усіма його особливостями, зокрема психічними.

В останній час окремо розглядають інформаційний тероризм, як форму фізичного та психічного насилля в інформаційному середовищі. Фізичне насилля - руйнування джерел інформації, самої інформації, інформаційних мереж та приймачів. Це характерно для сучасних війн, наприклад знищення теле-, радіостанцій.