РОЗДІЛ 6. ЛЮДИНА В ОТОЧУЮЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Туризм - багатогранне явище, в якому відображуються інтереси як держави, так і окремої людини, зокрема це досить високорентабельна галузь економіки. Так, в 1996 р. туристами у світі були 592 млн людей, які витратили 423 млрд доларів. В 1991 році Україну відвідали близько 120 тис. іноземних туристів, а в 1998 вже 6 млн з 216 країн світу, які витратили 8,4 млрд гривень. У 2005 році, за даними Всесвітньої туристичної організації, в різних видах туризму налічили майже один мільярд людей, а сума їх витрат склала майже один трлн дол. Але треба зважити на те, що туристи не будуть відвідувати екологічно брудну територію держави. Тому важливе значення має інформація про стан навколишнього середовища місця, країни. Це одна зі сторін екологічної безпеки в туристичній діяльності. Туристична фірма повинна дуже уважно підходити до визначення місця призначення туристичної діяльності, щоб не наражати клієнтів на непередбачувані ситуації.

В Україні діє закон "Про туризм", який визначає правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в галузі туризму. Він створює основи раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, становлення туризму як високорентабельної галузі економіки сприяє створенню ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму.

Туризм - форма проведення здорового, повноцінного відпочинку. І він не сумісний із нещасними випадками, а повинен бути максимально безпечним, незалежно від складності подорожі. Неорганізований туризм - загроза життю людини, основа руйнації природи - витоптування рослинності, пошкодження або знищення гнізд. Щоб знизити аварійність, небезпечність в туризмі необхідно тримати в полі зору питання з виготовлення надійного туристичного обладнання, інвентаря та спорядження, мати надійну забезпеченість мобільним радіозв'язком, можливість оперативного проведення пошукових, рятувальних робіт і підвищення технічного рівня підготовки туристів. Кожен турист, особливо керівник групи повинен володіти знаннями про діагностику важливих інфекційних захворювань, їх ознаки (див. табл. 9 Додатку 2), вміти надати першу допомогу при захворюваннях внутрішніх органів (Дод. 2, табл. 10), при гострих отруєннях (див. табл. 12 Додатку 2).

Туристична діяльність ведеться тільки за наявності ліцензії, що вимагає від її власника (фізичного, юридичного) забезпечення безпеки учасникам туристичного походу. Насамперед екскурсії або походи треба проводити в місця, які не представляють небезпеки для екскурсантів і учасників походів, де відсутні отруйні рослини, тварини, землетруси, зсуви. Маршрути повинні бути обов'язково відображені службовою запискою. Забороняються екскурсії в місця підвищеної небезпеки.

В групі повинно бути не більше 25 екскурсантів і їх треба забезпечити засобами індивідуального захисту. Екскурсантам заборонено впливати на об'єкти екскурсії. В перші дні походу не можна здійснювати довгі переходи та долати складні ділянки. Не варто і лишати їх на кінець маршруту, коли з'являються ознаки втоми, знижуються увага і реакція на небезпеку.

Перед походом необхідно: ознайомити людей з отруйними рослинами, тваринами даної місцевості, дати рекомендації з вибору взуття, одягу. Під час екскурсій, походів категорично забороняється пересуватися босоніж, пити воду з відкритих водойм, їсти невідомі ягоди, торкатися невідомих рослини не захищеними руками. Якщо екскурсія, похід супроводжуються купанням у річці, озері або морі необхідно додержувати правил купання: температура води повинна бути не нижче 17-19 градусів, повітря 21-23 градуса, тривалість купання не більш 15 хвилин. Тривале перебування у воді може викликати переохолодження, небезпечні для життя судороги. Купатися можна не раніше чим через 2 години після їжі. Купання вночі заборонено.

Транспортування людей дозволяється тільки на сидіннях. Число пасажирів не повинно перевищувати кількість сидінь. Сидіння в кузові бортової машини необхідно міцно закріпити на відстані не менше 150 см від верхнього краю борта. Відстань між рядами не менше 60 см. Задній ослін повинен мати міцну спинку висотою не менше 30 см.

Заборонено перевозити людей на самоскидах, автомобілях-цистернах, на вантажному причепі, на тракторах. Не можна допускати до перевезень водіїв, які не мали відпочинку між змінами або в стані навіть легкого сп'яніння, втоми або захворювання.

Обов'язковими є заходи безпеки при облаштуванні таборів праці та відпочинку. Місце розташування табору повинно бути чистим і рівним. Його не можна розташовувати поблизу електростанцій, автотрас, високих, окремо стоячих дерев.

В таборі необхідно виділити зони: житлову - для харчоблока, санітарну, транспортно-господарську, культурно-масову та для спортивної роботи. Кухні не повинні розташовуватися ближче 30 м від житла.

Заходи з вогнем проводять не ближче 100 м від будівель. Якщо табір розташований в будинках шкіл, дитячих садів, інших багатоповерхових будівлях, то на кожному поверсі повинно бути не менше двох евакуаційних виходів, їхні двері повинні відчинятися по напрямку виходу з будинку.

Сходові клітини повинні бути постійно вільними, на вікнах не повинно бути гратів. Всі помешкання повинні бути забезпечені засобами для гасіння пожежі.

Великої уваги учасники походів повинні приділяти фізичній підготовки, яка особливо потрібна в гірському туризмі, який є одним із самих небезпечних. Тому, перед тим як піти в гори, турист повинен: 1. Ясно передбачати умови, в яких проходять гірські походи (розчленованість рельєфу, можливість різкої зміни погоди і температури повітря, потенційні небезпеки, пов'язані з рельєфом і погодою). 2. Мати гарну фізичну і вольову підготовку, регулярно проводити тренування, розвиваючи витривалість, силу, швидкість, спритність, сміливість. 3. Вдосконалювати технічні прийоми самосноровки. Необхідно уміти користуватися спорядженням, необхідним для страховки; уміти швидко організувати групі повноцінний відпочинок.

Обираючи спорядження необхідно пам'ятати, що воно повинно бути міцним і надійним. При пересуванні уздовж гірської тропи необхідно додержуватися правил: 1) рухатися тільки в рукавицях; 2) обов'язково прикріплятися до мотузки; 3) при русі бути уважним, не скидати камені, особливо при підйомі і спуску. При сплаві по ріках забезпечення безпеки повинно починатися з розвідки. У водних походах група повинна забезпечити безпеку будь-яким способом. Переправу через ріку найкраще проводити рано вранці при малій воді і там, де вона розгалуджується. Туристи мають певні обов'язки: дотримувати умов і правил, передбачених договором (контрактом) про надання туристичних послуг; поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни, місцевості перебування; виконувати митні та прикордонні вимоги; дотримувати правил поведінки та вимог щодо збереження об'єктів природи, історії, культури, протипожежної безпеки та громадського порядку; туристи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані їх неправомірними діями. Разом з цим держава гарантує безпеку туристів на території України.

Питання

1. Що таке туризм, які основні туристичні обпекти України, Північного Приазов'я?

2. Що необхідно знати туристу?

3. Які основні вимоги, правила у туристичному поході?

4. Які технічні засоби безпеки застосовують у туристичному поході?

6.7. Польові форми матерії та їх впливи на людину