РОЗДІЛ 6. ЛЮДИНА В ОТОЧУЮЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Терміни звернення до суду. Загальний термін для захисту наших прав у порядку цивільного судочинства визначений в три роки з моменту, коли ви довідалися про порушення своїх прав. Трирічний термін скорочується до 6-ти місяців, якщо справа стосується: неякісних проданих речей; явних недоліків у роботі, виконаної за договором про підряд; недоліків у роботі, виконаної за договором побутового замовлення (виготовлення ключів, ремонт взуття і т. д); відшкодування неустойки (штраф, пеня).

Сплата державного мита. За загальним правилом у випадку звертання до суду для захисту своїх прав громадянин зобов'язаний сплатити державне мито. Квитанція про сплату додається до позовної заяви. Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року "Про державне мито" містить перелік категорій громадян, які звільняються від його сплати. Крім того, з огляду на майновий стан громадянина, суддя, у відповідності зі статтею 68 Цивільного процесуального кодексу, може відстрочити сплату мита.

Одержання судового рішення. Судові рішення оголошують, як правило, привселюдно (крім справ про усиновлення), суд роз'ясняє зміст рішення, порядок і термін його оскарження. Якщо ви не розумієте змісту окремих положень рішення, обов'язково вимагайте такого роз'яснення від суду. Ви також маєте право вимагати обґрунтування прийнятого рішення. За письмовою заявою, яка подається в десяти денний термін із дня оголошення рішення, сторона, що бере участь у суді, в цей термін обґрунтовує свої вимоги.

Оскарження судового рішення. Після оголошення рішення суд, який його виніс, не має права його скасувати або змінити його. Це може зробити суд тільки вищого рівня. Оскаржити судове рішення у вищестоящому суді (цілком або частково) можна шляхом подання апеляційної скарги. В ній треба вказати причини своєї незгоди з рішенням суду. Апеляційна скарга на рішення судів першої інстанції подається протягом одного місяця з наступного дня після його оголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом п'ятнадцяти днів з наступного дня після його оголошення. Саме тому необхідно поспішати одержати рішення суду в письмовій формі. Відлік часу на оскарження починається не з моменту, коли отримано рішення, а коли це рішення було оголошено. Апеляційна скарга подається в письмовому виді до суду, який виніс рішення в справі. Для подачі апеляційної скарги необхідно сплатити державне мито. Якщо апеляційний суд після розгляду справи виніс рішення, що не відповідає вимогам закону, можна його оскаржити в суді касаційної інстанції Верховного Суду України. Для цього через суд першої інстанції (суд, що виніс перше рішення) необхідно подати касаційну скаргу протягом одного місяця з моменту оголошення постанови рішення Апеляційного Суду. Звертатися до суду касаційної інстанції можна лише в тому випадку, якщо є рішення апеляційного суду по даній справі.

Конституційний суд України. Відповідно до Конституції України і Закона України від 16 жовтня 1996 року "Про Конституційний суд", кожен громадянин України має право звернутися до Конституційного суду, щоб отримати офіційне тлумачення Конституції, законів

України. Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України і законів України з метою забезпечення захисту конституційних прав, свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб. Якщо вичерпані всі можливі способи захисту прав у національному судочинстві, треба звертатися до Європейського суду з прав людини. Цей суд створений, щоб гарантувати права, передбачені Європейською Конвенцією "Про захист прав і основних свобод людини", яка визнана Україною. Оскільки українське законодавство в багатьох випадках не відповідає нормам Європейської Конвенції з прав людини, перед звертанням в цей суд необхідно одержати консультацію кваліфікованого юриста, а також ознайомитися з діяльністю Європейського суду з прав людини в юридичних консультаціях, або у спеціально уповноваженого від Верховної Ради України з прав людини.

Адміністративне затримання представниками органів влади. Уповноважені органи можуть затримати людину без попереднього рішення суду у випадках: здійснено адміністративне правопорушення і вичерпані всі інші заходи впливу, але людина не припиняє свої протиправні дії; здійснено адміністративне правопорушення і треба скласти протокол, але у порушника відсутнє посвідчення особи і немає свідків, які могли б повідомити про нього необхідні дані. Адміністративне затримання не може тривати довше 3 годин. Лише у винятковому випадку, пов'язаному з порушенням прикордонного режиму, обороту наркотичних засобів дозволяється затримання на термін до трьох діб. В разі здійснення дрібного хуліганства, злісної непокори правоохоронним органам, образи співробітників і публічних закликів до невиконання їхніх вимог, затримання можливе до розгляду справи судом. В інших випадках, негайно після з'ясування особистості та складання протоколу, громадянин не більш чим через три години після затримки, повинен бути звільнений.

Затримка за підозрою в здійсненні злочину. Уповноважені органи можуть затримати людину без попереднього рішення суду у випадку обґрунтованої підозри, що вона вчинила злочин. Але затримка може бути здійснено тільки тоді, коли така підозра грунтується на зазначених у законі обставинах: затримали при безпосередньому здійсненні злочину; свідки, або потерпілі прямо вказують на підозрюваного у скоєнні злочину; на одязі, у помешканні підозрюваного явні сліди злочину. Якщо такі обставини відсутні, але правоохоронні органи мають підстави для підозри, можливе затримання без попереднього рішення суду у випадках: підозрюваний намагався втекти, не має постійного місця проживання, або не встановлена його особа. У всіх інших випадках затримка без попереднього рішення суду не є законною.

Права громадянина при затриманні. У випадку затримки за рішенням суду, чи без нього співробітники правоохоронних органів зобов'язані представитися, повідомити яке саме правопорушення вчинено, або на здійснення якого злочину є підозра, роз'яснити підозрюваному його права та обов'язки. Під час затримки за підозрою в здійсненні кримінального злочину громадянин має право: не свідчити проти себе та своїх рідних; давати показання або в будь-який час відмовитися давати їх і відповідати на питання; мати захисника і побачитися з ним до першого допиту; представляти докази, заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом законності затримки; особисто брати участь в судовому розгляді щодо взяття під варту. Представники влади повинні роз'яснити людині її права і скласти протокол про затримку в підозрі здійснення злочину. Після затримки може бути здійснений особистий обшук і вилучення речей та документів. Обшук повинен здійснювати особа однакової статі. Про арешт і місце перебування слідчий зобов'язаний повідомити сім'ю, родичів. Вимагайте, щоб про це повідомили негайно.

Затриманий має право на захисника і посадова особа повинна надати в цьому йому допомогу. При неможливості мати платного захисника призначається захисник безкоштовно. Вимагайте захисника негайно після затримки. У випадку затримки в підозрі здійснення злочину посадова особа повинна якнайшвидше надати докази цього або не пізніше 72 години звільнити.

Відключення комунальних послуг. Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 наказують: "У випадку несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі, платіжному документі, і неотриманні енергопоста-чальником повідомлення про оплату на 20 день, споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У випадку несплати за спожиту енергію на 30 день після одержання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі". Забороняється відключення споживачів перед вихідними і святковими днями (пункт 27) Правил користування електричною енергією. Відповідно до пункту 28 цих правил у випадку відсутності в споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості та відстрочення терміну оплати. Для цього треба надати довідки, що підтверджують неплатежоздат-ність. Такими документами можуть бути: довідка про реєстрацію в державній службі зайнятості, довідка про одержання пенсії, довідка про затримку заробітної плати, пенсії.

Існують відповідні правила і по споживанню газу, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 9 грудня 1999 року №2246. Згідно з ними споживачу протягом 10 днів після неотримання газо-постачальником сплати за надані послуги, боржнику направляється повідомлення про припинення газопостачання. У випадку несплати за надані послуги з газопостачання на 10 день після одержання такого попередження газопостачальник має право відключити споживача від газопостачання. Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги. Підприємствам, що здійснюють енерго-, тепло-, водо-, газопостачання незалежно від форм власності, заборонено відключати житлові приміщення і відселяти з житла громадян у випадку не внесення ними плати за житлово-комунальні послуги у зв'язку з невиплатою заробітної плати, пенсії та відсутності субсидії (Постанова Верховної ради України від 18 березня 1999 року, № 512-14 "Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України"). Згідно Постанови №1497 Кабінету Міністрів затвердженої 30.12.97 про правила надання послуг з водо-, теплопостачання і водовідве-дення, температура в квартирі в опалювальний період не повинна бути нижче плюс 18 градусів. За кожен градус зниження температури повітря в житлових приміщеннях від +18 до +12 градусів оплата знижується на 5%, а в інтервалі від +12 до +5 на 10% за весь період відхилення. При зниженні температури в житлових приміщеннях нижче +5 градусів оплата за опалення не стягується.

Питання

1. Який порядок звернення до суду?

2. Яка форма та зміст заяви до суду?

3. Яке значення Конституційного суду України в забезпеченні прав людини?

4. В які строки подається апеляційна скарга, яка її мета?

5. Які права громадянина при затримманні?

6. Які особливості відключення комунальних послуг?

6.4. Інформаційна безпека