Розділ «4.3. Параметричні забруднення»

3. Що таке звук, вібрації та їх характеристики, впливи на людину?

4. В чому важливість освітленості, як її визначають?

5. Які нормативні документи регламентують рівні шуму, вібрацій?

4.3.4. Безпека приміщень як фізичних об'єктів

У системі безпечної праці важливим є дотримання вимог до приміщень та споруд, в яких виконуються певні трудові процеси. Це досить жорсткі вимоги. Від характеристик приміщення залежить безпека людей та результативність виконуваної ними роботи.

Важливий показник - вологість. Приміщення сухе, якщо відносна вологість повітря не більше 60%, вологе - відносна вологість повітря від 60 до 75%. Сире приміщення - відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75%, але не досягає 100%. Особливо сирі, в яких відносна вологість повітря близька до 100%.

Підвищена температура повітря прискорює старіння електричної ізоляції, що призводить до зниження її опору і навіть до руйнування, знижує опір тіла людини внаслідок змочування шкіри потом. Через ці причини знижується безпека експлуатації електричного устаткування. Жаркими називають приміщення, в яких температура повітря довгостроково перевищує 300С. Наявність електропровідного пилу призводить до різкого підвищення клектронебезпеки, бо по осілому пилу проходить струм, створюючи умови для його витікання і замикання на землю, або між фазами. Всі приміщення з електроустановками ділять за небезпекою поразки електричним струмом на класи: без підвищеної небезпеки, підвищеної небезпеки та особої небезпеки. Ознаки підвищеної небезпеки: наявність стру-мопровідних підлог, вологість повітря більше 75%, електропровідний пил у повітрі, температура повітря більше +300С.

Приміщення з хімічно активним середовищем - у повітрі яких містяться гази, чи пари, що руйнують ізоляцію струмоведучих частин устаткування. Ознаки особливо небезпечних приміщень: відносна вологість повітря наближається до 100%, наявність хімічно активного середовища, або наявність одночасно двох і більше ознак підвищеної небезпеки.

Розміщення приміщень у підвальних поверхах, як правило, забороняється. Для виключення перетинання технологічних потоків найбільш доцільно розташовувати приміщення з урахуванням послідовності виробничих операцій. Об'єм виробничого приміщення на одного працюючого - не менше 15 м3, площа - не менше 4,5 м2. Висота повинна бути не менше 3,2 м. Число місць у гардеробних приймається рівним числу робітників, зайнятих у всіх змінах. Всі інші побутові приміщення розраховуються на число працівників однієї, найбільш чисельної зміни. Вода - з розрахунку споживання від 2,5 до 4 л за добу на одну людину. Відстань від робочих місць до туалетів, приміщень обігріву людей, сушіння одягу повинне бути не більше 150 м. Підприємства розміщують як правило на землях, непридатних для сільськогосподарських робіт. Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання, на ділянках забруднених органічними, радіоактивними відходами, у місцях можливого затоплення.

Територія підприємства повинна бути вирівняна, мати каналізацію, штучне освітлення, належні покриття транспортних шляхів і досить широкі проходи і проїзди. Велике значення має озеленення території підприємства, а також створення поблизу цехів зон відпочинку. Озеленені ділянки повинні складати не менше 10-15% загальної площі підприємства. Рельєф місцевості повинен сприяти природному провітрюванню території. Відносно житлової забудови підприємства розташовують з підвітряної сторони щодо пануючих вітрів і відокремлюють санітарно-захисною зоною. Ширина санітарно-захисної зони залежить від класу шкідливості підприємства, його виробничої потужності:

Санітарно-захисна зона - це територія, яка призначена для поглинання шкідливих факторів. Відлік її ширини ведуть з центру небезпечного виробництва (перетин діагоналей цеху). В межах таких територій забороняється будівництво житла, її можна використовувати як допоміжну для розміщення складів, як зелену зону. Виробничі процеси, що супроводжуються шумом, вібрацією, а також виділенням пилу, шкідливих газів необхідно ізолювати, розміщуючи їх у спеціальних приміщеннях, окремих кабінах з обов'язковою вентиляцією. Конструкція стін, стель, підлог, східців у виробничих приміщеннях повинна передбачати створення для працюючих найбільш сприятливих умов праці. Наприклад, обмежується площа стель вкритих склом, але треба забезпечувати необхідну природну освітленість Занадто велика площа скла в південних регіонах сприяє надлишку сонячного освітлення, у північних районах - значному охолодженню.

Групи безпеки приміщень та їхню пропускну здатність визначають виходячи із санітарної характеристики виробничих процесів. Перша група - відносяться виробничі процеси, що протікають при сприятливих метеорологічних умовах і при відсутності шкідливих газів і виділення пилу. Друга група - праця при несприятливих умовах - виділення пилу, напружена фізична робота. Третя група - з наявністю різко виражених шкідливих факторів. Четверта група - потребують особливого режиму для забезпечення якості продукції, а саме: зв'язані з переробкою харчових продуктів, виробництвом стерильних матеріалів, що вимагають особливої чистоти. Підприємства п'ятого класу небезпечності, як правило є торговельні, заклади громадського харчування, заклади культури, освіти.

Питання

1. Які основні характеристики виробничого приміщення?

2. Що таке будівельна кліматологія, її характеристики?

3. Охарактеризуйте санітарно-захисні території, їх призначення.

4. Які фактори небезпечні у приміщеннях з електрообладнанням?

5. Що Ви знаєте про групи виробничих приміщень?

4.3.5. Фізичні небезпеки в побуті

Безпека в побуті, як і виробництві, може бути забезпечена тільки при суворому дотриманні певних правил безпеки. Мій дім - моя фортеця, кажуть англійці. Але чи така це вже фортеця, яка нас може захистити. Як супротивник в тилу, так і у власній квартирі, насиченій всілякими досягненнями сучасної цивілізації, ми стаємо їх заручниками. Екологія житла не менше важлива, ніж екологія природи. В нашому приміщенні діють ті ж чинники, що й у виробництві: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні і звісно - соціально-психологічні. І якщо, як ми кажемо, на роботі нас захистять засоби індивідуального, колективного захисту, потурбується профспілкова організація, адміністрація, щоб забезпечити необхідний рівень техніки безпеки праці, то вдома тільки ми самі можемо себе захистити. Та і сам наш сучасний будинок не такий вже і міцний.