Розділ «4.3. Параметричні забруднення»

Відповідно до СанПіН 245-71 забороняється робота з пневматичним інструментом при температурі нижче 16о і вологості 40-60%, швидкості вітру більше 0,3 м/с. Не можна допускати вплив вібрації протягом більше 65% робочого часу. Вібрації з частотою 35-250 Гц можуть викликати спазм судин - вібраційну хворобу. Найбільш небезпечні вібрації в діапазоні 6-10 Гц, які близькі до власних коливань внутрішніх органів людини.

Існує перелік професій, пов'язаних із шкідливою дією вібрацій, що забороняють працю жінок, підлітків. Контроль за станом вібраційних навантажень проводять за держстандартом 17770-72 і санітарними нормами і правилами (СанПіН 626-66). Перевищення норм, вказаних у цих документах не припустимо.

Загальний контроль за станом шуму у виробничому, житловому приміщеннях, місцях загального користування - вулицях, скверах, магазинах та інших об'єктах проводять санітарно-епідемічні станції (СЕС), які зобов'язані вимагати виконання заходів щодо зниження шуму і вібрацій.

Важливим є раціональне планування підприємств і цехів (дотримання розривів не менше 100 м між виробництвами із гучною технологією), зміна напрямку випромінювання шуму в протилежну сторону від робочого столу або житлового будинку за допомогою різноманітних екранів. Дуже ефективною природною перепоною для шуму і вібрацій є чагарники, дерева - зелені насадження. Житлова забудова повинна розташовуватися на відстані не ближче 100 метрів від краю проїзжої частини швидкісних шляхів.

Питання

1. Що таке шум, чим він шкідливий?

2. Що Ви знаєте про вібрації, в чому їх небезпека?

3. Що таке ультразвук, інфразвук, їх дія на людину?

4. Що Ви знаєте про захист від звукових коливань?

4.3.3. Освітленість

Освітленість є одним із важливих фізичних чинників. Через око людина одержує 90% інформації з навколишнього середовища, що пов'язано зі сприйняттям сітківкою ока світлових (електромагнітних) коливань. В залежності від їх інтенсивності організм реагує по-різному - недостатнє освітлення, як і надлишкове, веде до передчасної втоми, що сприяє виникненню небезпечних травм.

Око реагує на фізичні параметри світла: просторова щільність світлового потоку у визначеному напрямку - сила світла (I), яка вимірюється в канделлах (кд); яскравість (У) - відношення сили світла (I) до площі освітленої поверхні, світловий потік (Ф), що вимірюється в люменах (лм), освітленість Е (люкс, лк) - щільність світлового потоку, що припадає на одиницю поверхні (S, м2). Між цими розмірами існує залежність: Е=Ф/S (1лк=1лм/м2).

Важливою характеристикою є коефіцієнт природноїосвітленості (КПО) - відношення освітленості природним світлом у помешканні (Епм) до зовнішньої освітленості (Езв): КПО=(Епм/Езв)х 100% (Додаток 2, табл. 7). Освітленість вимірюють приладом - люксметром, фотоелемент якого перетворює світлову енергію в електричну, параметри якої вимірює електроприлад - гальванометр. Його шкала градуйована в люксах.

Зорову роботу ока характеризують показники: мінімальний розмір об'єкта розрізнення, відбивна спроможність поверхні - фон, контраст об'єкта розрізнення з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості. Для орієнтовних, приблизних розрахунків можна користуватися співвідношенням: КПО=8в/8п=1/3, де: Бв - сумарна площа вікон, Бп - площа підлоги.

Око людини має широкий діапазон пристосування до умов освітленості - від 20 до 100 000 лк, але вузький до чутливості довжини хвилі електромагнітного випромінювання (0,38-0,76 мкм). Його максимальна працездатність пристосована до природного денного освітлення, тобто визначається спектральним складом світла і тому дуже важливе значення мають штучні джерела освітлення.

Найбільш близькими до природного освітлення є люмінесцентні джерела або лампи денного світла, але для них характерна пульсація світла з частотою електричного струму - 50 Гц. Це викликає перенапруження м'язової системи ока, кришталика, нервової системи, що сприяє швидкій стомлюваності, захворюваності. Лампи розжарювання не мають цієї вади, хоча їх спектральний склад різко відрізняється від денного - випромінюють у жовтій ділянці спектра. Але ця вада менш небезпечна і тому їх широко вживають для освітлення виробничих, учбових, житлових приміщень. В останній час розроблені нові джерела світла, у яких ці вади відсутні, але вони ще не знайшли широкого вжитку з-за високої вартості.

Отже, освітленість як у побуті, так і у виробництві, має велике значення для збереження здоров'я. Тому, в Україні, порядок забезпечення оптимальних умов освітлення юридично закріплений в діючому Законі "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Стаття 24 цього закону проголошує право громадян України на захист від шкідливого впливу неіонізуючих випромінювань, шуму і вібрації., а також інших шкідливих факторів. Це право гарантує і Закон "Про охорону праці", а також СНіП 11-4-79 "Природне і штучне освітлення"; ДСТУ 13828-74, ДСТУ 16703-71 "Прилади і комплекси світлові. Терміни і визначення", ДСТУ 8607-82Е "Світильники для освітлення житлових приміщень. Загальні технічні умови"; ДСТУ 15597-82Е "Світильники для виробничих будинків. Загальні технічні умови". Вони регламентують норми освітлення приміщень і зовнішніх територій населених пунктів.

Питання

1. Охарактеризуйте фізичні забруднювачі.

2. Що таке оптимальні та допустимі параметри метеоумов?