■ Незалежність (загрози незалежності та заходи по їх зменшенню).
■ Професійна компетентність та обов'язки у зв'язку із залученням осіб, які не є бухгалтерами.
■ Гонорари та комісійні.
■ Платіжні засоби клієнта.
■ Стосунки з іншими професійними бухгалтерами-практиками.
■ Реклама та пропонування послуг.
■ Конфлікт лояльності.
■ Підтримка колег-професіоналів.
■ Професійна компетентність.
■ Надання інформації.
Таким чином редакція як самих стандартів аудиту та і Кодексу професійної етики все більше відповідає сучасним змінам в суспільстві, процесам глобалізації економічних та інформаційних відносин, інтеграційному руху європейських країн. Про те слід зважити на те, що стандарти аудиту не вимагають сліпого застосування. Вони є певною методичною базою для практикуючого аудитора. До того ж, всеохоплююче застосування єдиних стандартів поведінки, роботи, офіційних висловлювань, робить незалежний аудит зрозумілим для будь якого користувача, незалежного від того, чи країна (де такий користувач аудиторських послуг функціонує) вже давно знаходиться в ринкових умовах чи тільки трансформує свою економіку до ринкових вимог. Вільне перетікання капіталу заперечує кордони і, тим паче, унеможливлює наявність будь яких невідповідностей в роботі бухгалтерів та аудиторів - саме тих професіоналів, що створюють інформаційну базу для прийняття інвестиційних або інших управлінських рішень різного рівня власниками.
Частина 2. Теоретико-методологічні засади державного фінансового аудиту
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 1. Сутність та предмет аудиту“ на сторінці 21. Приємного читання.