Розділ «Тема 1. Сутність та предмет аудиту»

У виданні 1940 р. Монтгомері впроваджує два суттєвих нововведення:

1) аудитор підтверджує не тільки баланс, але й звіт про прибутки та збитки;

2) продукт аудиторської праці - не суто висновок, але й власна думка аудитора.

1949р. - останнє видання книги "Ayditing" за життя Монтгомері.

Основні моменти:

1) проведення інвентаризації без зупинки виробництва;

2) вивчення методів статистичного контролю якості з точки зору використання їх в аудиті;

3) потужний розвиток і систематизація тестів, що сформували професію;

4) поповнення аналізу господарської діяльності методами побудови трендів, що відкрило шляхи для виконання прогнозних розрахунків.

1956 р. - Фірма Монтгомері увійшла до складу найбільшої аудиторської компанії "Coopers and Lybrand". В пам'ять найвидатнішого аудитора XX ст., вирішено постійно продовжувати видання книги, послідовно доповнюючи її. Цій праці дали назву "Montgomery Auditing", тобто "Аудит Монтгомері".

1985 р. - десяте видання, упорядковане Д. Салліваном, Р. Гноспілі-усом, Ф. Дефлізом, Г. Дженіком.

1990 р. - Ф. Дефліз, Г. Дженік, В. О'Рейллі та М. Хірш підготувати одинадцяте видання, навчальна версія якого видана російською мовою під редакцією професора В.Я. Соколова.

1957 р. - восьме видання "Montgomery Auditing", яке підготували Н. Леннарт та Ф. Дефліз

1975 р. - дев'яте видання книги, яке видали Ф. Дефліз, К. Джонсон і Р. Маклеод.

Практично саме Р.Монтгомері започаткував професійний підхід до аудиту, як складного інтелектуального бізнесу, результати якого мають суттєве значення для багатьох груп в суспільстві та в цілому для громади.

В Україні на початку 90-х років минулого століття серед вчених дискутувалося питання, а чи є аудит наукою (то б то чи є у нього свій особливий метод) та що лежить у основі теорії аудиту.

Відомий американській автор Джек Робертсон (184.С.16) вважає, що теорія сучасного аудиту, якій він називає фінансовим, базується на трьох так би мовити "китах" : а) концепція аудиту; б) постулати аудиту; в) стандарти аудиту. Схематично це можливо представити у наступному вигляді (див. рис. 1.2.)

Рис. 1.2. Структура теорії аудиту за Дж. К. Робертсоном

Природне бажання мати впевненість у майбутньому з одночасною недовірою до учасників ринкових відносин, особливо в сфері фінансів, викликало у суспільства необхідність у незалежному професійному контролі - аудиті.

Аудитор в очах у суспільства почав уособлювати так би мовити арбітра, який надає певний рівень впевненості щодо роботи найманих менеджерів, щодо правдивості фінансової звітності, яка оприлюднюється, щодо ефективності та безперервності функціонування бізнесу, куди вкладено капітал, щодо майбутніх та сучасних доходів, тощо.