Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України

Організація фінансового моніторингу в банках

Вольфсберзька група прийняла чотири комплекси принципів у сфері ПВД/ФТ.

У жовтні 2000 р. були опубліковані Загальні директиви з протидії відмиванню доходів у приватному банківському секторі, які включали одинадцять базових принципів, відомих під назвою Вольфсберзькі принципи (переглянуті у травні 2002 р.). Відповідно до цього документу, в основі політики будь-якого банку повинно лежати правило, згідно з яким відношення встановлюються тільки з тими клієнтами, законне походження джерел доходів або фінансування яких може бути у розумних межах підтверджено. Принципи відображають вимоги до ідентифікації особи клієнта, включаючи реальних власників рахунків, а також до дій банків у разі виявлення незвичайних або підозрілих операцій. Дотримання у своїй роботі цих принципів банки, у тому числі українські, зараз підтверджують заповненням відповідного опитувальника, розробленого Вольфсберзькою Групою (див. Додаток Б).

У червні 2012 р. відбулося чергове оновлення вищезазначеного документу, який зараз має офіційну назву "Вольфсберзькі принципи з протидії відмиванню коштів для приватного банківського сектора". Крім поглиблення трактування вже існуючих положень, до його тексту був включений новий принцип про заборону допомоги клієнту у разі усвідомлення того, що така допомога буде використана для обману державних органів, включаючи податкові органи. Крім того, Вольфсберзькі принципи були доповнені додатком про механізми належного вивчення нових клієнтів та основних бенефіціарних власників, що базуються на ризик-орієнтованому підході.

У січні 2002 р. Група виступила із Заявою "Про боротьбу з фінансуванням тероризму", яка спрямована на збільшення внеску фінансових установ у вирішення цієї проблеми. Заява передбачає застосування процедур "Знай свого клієнта" у розширеному масштабі шляхом пошуку за списками відомих або підозрюваних терористів, а також вжиття додаткових заходів у випадках, коли мають місце незвичні або підозрілі операції. Особливо ретельна перевірка необхідна у тих ситуаціях, коли клієнти пов'язані з секторами або сферами діяльності, які, за інформацією компетентних органів, часто використовуються для фінансування тероризму. У Заяві вказувалося на необхідність розширення міжнародного співробітництва та прийняття спеціальних рекомендацій FATF як керівництва до дій.

Чотирнадцять принципів боротьби з відмиванням коштів у банках-кореспондентах були опубліковані Вольфсберзькою Групою у листопаді 2002 р. й регламентують встановлення та підтримку банківських кореспондентських відносин. Згідно із зазначеними принципами, міжнародним банкам забороняється вести справи з "банками-оболонками", які не мають фізичної присутності на території своєї реєстрації. Крім того, пропонується використовувати спеціальну методику оцінки та контролю ризику для забезпечення рівня належної перевірки, яка проводиться банком відносно його клієнтів із банків-кореспондентів.

Заява "Про моніторинг, перевірку та пошук", прийнята Групою у 2003 р. й переглянута у 2009 р., покликана доповнити прийняті раніше стандарти у частині розвитку заснованих на врахуванні ризику процесів моніторингу та перевірки операцій клієнтів. Згідно із цією Заявою, банки мають створити процеси, що забезпечують виявлення незвичної діяльності або операцій своїх клієнтів. Оскільки не всі незвичні операції або види діяльності обов'язково є підозрілими, банки повинні мати можливість проаналізувати та визначати, чи є конкретні операції або види діяльності підозрілими, зокрема, на предмет потенційного зв'язку з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Для моніторингу операцій з урахуванням ризику потенційного відмивання коштів рекомендується розробити моделі, що надають банкам інструменти ранжирування факторів ризику.

У подальшому Вольфсберзька Група продовжила свою нормотворчу діяльність. Зокрема, на початку 2007 року Група оприлюднила свою Заяву про корупцію, підготовлену у тісному співробітництві з такими організаціями, як Transparency International та Базельським інститутом урядування. Пізніше Вольфсберзька Група визнала своєчасним розробку рекомендацій з протидії легалізації злочинних доходів при випуску кредитних карт та наданні послуг еквайрингу, а також посилення заходів зі збільшення прозорості грошових переказів за участю третіх банків. У результаті цього у листопаді 2009 року був введений новий формат SWIFT — повідомлень.

Засідання Вольфсберзької Групи відбуваються щоквартально у банках-членах по черзі. Робота здійснюється на основі консенсусу. Очолюють Групу два співголови — представники банків, що беруть участь у її роботі.

Неформальна організація фінансових розвідок країн світу — Егмонтська група підрозділів фінансових розвідок (англ. The Egmont Group of Financial Intelligence Units) — була створена у червні 1995 року з ініціативи підрозділів фінансової розвідки (ПФР) Бельгії та США з метою не допустити використання злочинними елементами законних фінансових систем для легалізації доходів. Організація отримала таку назву тому, що її перше засідання проводилося у палаці Егмонт — Аренберг у Брюсселі.

Метою діяльності Егмонтської групи є проведення зустрічей підрозділів фінансової розвідки з усього світу з метою покращення співробітництва у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також сприяння впровадженню національних програм у цій сфері. Це сприяння включає в себе наступне:

• розширення та систематизація міжнародного співробітництва щодо взаємного обміну інформацією;

• підвищення ефективності діяльності фінансових розвідок шляхом проведення навчань та обміну персоналом підрозділів з метою збільшення його досвіду та можливостей;

• запровадження надійного та захищеного зв'язку між ПФР шляхом використання новітніх технологій;

• встановлення кращої координації та допомоги між операційними підрозділами — членами Групи;

• покращення операційної автономії ПФР;

• утворення ПФР в юрисдикціях з наявними програмами протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму чи з програмами, які знаходяться на ранніх стадіях розвитку.

Наприкінці 2012 року Група об'єднувала 133 фінансові розвідки країн світу. Україна приєдналася до Егмонтської групи у червні 2004 року, що дозволило значно розширити можливості інформаційного обміну щодо сумнівних операцій, а також брати участь у навчальних програмах.

Організаційну структуру Егмонтської групи становлять: Рада керівників підрозділів фінансової розвідки, яка ухвалює рішення щодо членства у Групи, визначення її структури, бюджету та принципів діяльності; Комітет Егмонтської Групи, що очолюється Головою й слугує консультаційним та координаційним механізмом; п'ять Робочих груп — з правових питань, із залучення нових членів, тренінгова, операційна та з інформаційних технологій; Секретаріат, який знаходиться у м. Торонто, Канада, й надає адміністративну та іншу допомогу керівним органам Групи.

Міжнародний валютний фонд останнім часом теж закономірно стає платформою для обміну інформацією, розробки спільної стратегії та розповсюдження стандартів та правил боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Досвід МВФ дозволяє йому оцінювати, якою мірою національні влади дотримуються норм протидії легалізації злочинних доходів, та допомагати їм у розробці відповідних програм. У 2006 році МВФ ухвалив принцип, згідно з яким кожна програма оцінки фінансового сектору або офшорного фінансового центра повинна включати оцінку механізмів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Нещодавно Міжнародний валютний фонд створив спеціальний фонд Multi-Donor Trust Fund (MDTF) для фінансування технічної допомоги країнам у протидії легалізації злочинних доходів. Це перший з серії спеціалізованих фондів МВФ, що почав функціонувати з 1 березня 2009 року. Країни-члени МВФ зобов'язалися внести до нього 30 млн.. дол. протягом п'яти років. У перший рік існування у його фінансуванні взяли участь одинадцять країн.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

  • Створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF)

  • Зміст та міжнародне значення Рекомендацій FATF

  • Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України
  • Зарубіжний досвід формування правових основ боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму

  • ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ

  • Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та основні завдання їх діяльності

  • Повноваження суб'єктів державного фінансового моніторингу

  • Державна служба фінансового моніторингу України

  • Термінологічний словник

  • ТИПОЛОГІЇ ВІДМИВАННЯ "БРУДНИХ" ГРОШЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ

  • Стадії та інструменти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

  • Типові схеми відмивання коштів у міжнародній практиці

  • Типології легалізації злочинних коштів в Україні

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ

  • Статус та повноваження працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу

  • Внутрішні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу

  • Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму

  • Контроль за здійсненням банками фінансового моніторингу з боку Національного банку України

  • ПРОВЕДЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

  • Загальні основи проведення ідентифікації клієнтів банківськими установами

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів — фізичних осіб

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів-юридичних осіб

  • Особливості проведення ідентифікації дистанційних клієнтів

  • Встановлення осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності

  • Термінологічний словник

  • ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ, РЕЄСТРАЦІЇ ТА ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ

  • Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

  • Порядок надання банками інформації Держфінмоніторингу України

  • Порядок зупинення банками певних видів фінансових операцій

  • Термінологічний словник