Створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF)

Організація фінансового моніторингу в банках

Наростаючий в останні десятиліття процес глобалізації світової економіки й фінансів з особливою гостротою поставив питання про посилення міжнародного співробітництва у боротьбі з легалізацією кримінальних коштів, сучасні масштаби якої загрожують стабільності світової фінансової системи. Сьогодні боротьба з відмиванням грошей може мати успіх лише у тому випадку, якщо вона набуває глобального характеру, тобто засновується на міжнародному співробітництві державних та правоохоронних органів, фінансових інститутів, насамперед, банків.

Демократизуючи доступ країн до міжнародної фінансової системи, у рамках якої ще недавно відбувався обмін, в основному, між декількома десятками розвинутих держав, глобалізація виявила необхідність відповідного регулювання, яке повинно здійснюватися не тільки на національній та регіональній, а й на більш широкій міжнародній основі. Між тим, розвиток співробітництва у цьому напрямі явно відстає від глобальних процесів, що породжує все частіші й масштабніші фінансові кризи. До перших спроб розвитку міжнародного співробітництва у сфері боротьби з легалізацією злочинних доходів, крім укладання між країнами двосторонніх угод про надання взаємної допомоги, можна віднести створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (англ. Financial Action Task Force —FATF).

Група була створена у 1989 році у Парижі на зустрічі керівників країн "Великої сімки", у відповідь на зростання у світі проблеми відмивання грошей. До її складу увійшли країни — члени "Великої сімки" (Велика Британія, Італія, Канада, ФРН, Франція, СІНА та Японія), Європейська Комісія та вісім інших країн.

FATF були надані повноваження щодо дослідження методів та тенденцій відмивання грошей, аналізу вже вжитих заходів на національному або міжнародному рівнях та визначення заходів, які ще треба здійснювати з метою боротьби проти відмивання грошей. У квітні 1990 p., тобто менше ніж через рік після свого створення, Група склала звіт, в якому було вміщено сорок рекомендацій, що забезпечували широкі засади для заходів, необхідних у боротьбі проти легалізації злочинних доходів. У подальшому, ці рекомендації вдосконалювалися (остання їх редакція була ухвалена на початку 2012 року), а у 2001 році були прийняті вісім спеціальних рекомендацій по боротьбі з фінансуванням тероризму, які у 2004 р. були доповнені ще однією, дев'ятою рекомендацією. Отже, до останнього часу основні документи FATF інтерпретувалися як "40+9 Рекомендацій".

Протягом 1991 та 1992 років кількість учасників FATF було збільшено: з 16, на час створення, до 28, утому числі, за рахунок ще однієї регіональної організації — Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. На кінець 2012 року до складу Групи з розробки фінансових заходів входило 36 членів, останніми з яких були прийняті Російська Федерація, ПАР, Китай, Республіка Корея та Індія. Група має вісім асоційованих членів — регіональних організацій у сфері протидії легалізації злочинних доходів та фінансуванню тероризму, й 23 спостерігача — міжнародних установ та організацій, серед яких: Базельський комітет з банківського нагляду, Рада Європи, Європейський центральний банк, Інтерпол, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Всесвітня митна організація та інші [59].

FATF має специфічний правовий статус — це міжурядовий орган, в якого відсутній чітко визначений статут. Завданнями Групи стали розробка й сприяння реалізації стратегії боротьби з відмиванням злочинних коштів як на національному, так і на міжнародному рівнях. Проте слід враховувати, що у 2001-м та 2008-м роках мандат FATF було розширено, й з того часу вона вживає також заходів, відповідно, щодо протидії фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

Діяльність Групи з розробки фінансових заходів спрямована на формування необхідної політичної волі для здійснення реформування національного законодавства та регуляторної системи держав з метою боротьби з відмиваннях грошей. Вона стежить за результатами зусиль країн-членів щодо виконання заходів протидії легалізації злочинних доходів, розглядає методи відмивання грошей та контрзаходи, що застосовуються, а також сприяє прийняттю й реалізації заходів боротьби у цій сфері у всесвітньому масштабі. У своїй діяльності FATF співпрацює з іншими міжнародними органами, що протидіють легалізації коштів та фінансуванню тероризму.

При створенні Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів не було оговорено необмеженого терміну її існування: у 1989 р. було погоджено, що вона продовжуватиме свою роботу до 2004 року. Але після терористичних актів 2001 року стало зрозумілим, що необхідність у її діяльності існуватиме і надалі, тому на черговому пленарному засіданні Групи у 2004 р. було вирішено продовжити її мандат до 2012 року. Нарешті, у квітні 2012 р. на пленарному засіданні FATF у Вашингтоні було ухвалено рішення щодо продовження її мандату ще на вісім років, до 31 грудня 2020 р. [60].

Цілями діяльності FATF є встановлення стандартів й сприяння ефективному здійсненню правових, нормативних та оперативних заходів по боротьбі з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та з іншими пов'язаними загрозами цілісності міжнародної фінансової системи. У співпраці на міжнародній арені з іншими зацікавленими сторонами FATF також веде роботу з виявлення вразливостей на національному рівні з метою захисту міжнародної фінансової системи від незаконного використання.

З метою досягнення своїх цілей FATF виконує наступні завдання:

• а) виявлення та аналіз відмивання грошей, фінансування тероризму та інших загроз цілісності фінансової системи, у тому числі, їх методи і тенденції розвитку; вивчення впливу заходів, спрямованих на боротьбу із зловживанням міжнародною фінансовою системою; надання допомоги у проведенні національних, регіональних й глобальних оцінювань загроз та ризиків;

• б) розвиток й вдосконалення міжнародних стандартів боротьби з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (Рекомендації FATF);

• в) оцінювання та моніторинг членів Групи шляхом проведення "експертних оцінок" ("взаємних оцінок") та відповідних подальших дій, щоб визначити ступінь технічної відповідності, міру впровадження та ефективність систем боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму й розповсюдженням зброї масового знищення; уточнення стандартної методології оцінки і загальних процедур для проведення взаємних оцінок та реалізації подальших дій;

• г) виявлення та проведення роботи з високоризиковими юрисдикціями, які не співробітничають у сфері боротьби з легалізацією коштів, а також з тими, які мають стратегічні недоліки у національних режимах протидії легалізації; координація дій із захисту цілісності фінансової системи від загрози, що походить від цих юрисдикцій;

ґ) сприяння повному й ефективному виконанню рекомендацій FATF у всіх країнах через глобальну мережу регіональних органів, створених за типом FATF, і міжнародних організацій; забезпечення чіткого розуміння стандартів FATF та послідовне застосування взаємної оцінки і реалізація наступних дій у всій глобальній мережі FATF, а також зміцнення спроможності регіональних організацій щодо оцінювання та моніторингу за їх країнами-членами;

• д) надання необхідної відповіді на суттєві нові загрози цілісності фінансової системи відповідно до потреб, виявлених міжнародним співтовариством, зокрема, Радою Безпеки ООН, G-20 та самою FATF; підготовка керівництв, необхідних для сприяння впровадженню відповідних міжнародних зобов'язань у спосіб, сумісний із стандартами FATF (наприклад, продовження роботи стосовно відмивання коштів та інших зловживань у фінансовій системі, пов'язаних з корупцією);

• е) надання допомоги юрисдикціям у реалізації фінансових положень резолюцій Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй стосовно нерозповсюдження зброї масового знищення, оцінка ступеня впровадження та ефективності цих заходів у відповідності до процедур FATF щодо взаємної оцінки та подальших дій, а також підготовка керівних вказівок, необхідних для сприяння здійсненню відповідних міжнародних зобов'язань у спосіб, сумісний із стандартами FATF;

є) залучення приватного сектора й громадянського суспільства та консультації з ними з питань, що стосуються всіх аспектів роботи FATF, включаючи регулярні консультації з приватним сектором та вільні дискусії;

ж) прийняття будь-яких нових завдань, узгоджених країнами-членами в ході своєї діяльності і в рамках цього мандату, але тільки у тому випадку, якщо в їх виконання потрібно зробити особливий додатковий внесок, уникаючи при цьому дублювання зусиль, що вживаються в іншому місці [60, с. 2-3].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

  • Створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF)
  • Зміст та міжнародне значення Рекомендацій FATF

  • Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України

  • Зарубіжний досвід формування правових основ боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму

  • ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ

  • Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та основні завдання їх діяльності

  • Повноваження суб'єктів державного фінансового моніторингу

  • Державна служба фінансового моніторингу України

  • Термінологічний словник

  • ТИПОЛОГІЇ ВІДМИВАННЯ "БРУДНИХ" ГРОШЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ

  • Стадії та інструменти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

  • Типові схеми відмивання коштів у міжнародній практиці

  • Типології легалізації злочинних коштів в Україні

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ

  • Статус та повноваження працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу

  • Внутрішні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу

  • Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму

  • Контроль за здійсненням банками фінансового моніторингу з боку Національного банку України

  • ПРОВЕДЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

  • Загальні основи проведення ідентифікації клієнтів банківськими установами

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів — фізичних осіб

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів-юридичних осіб

  • Особливості проведення ідентифікації дистанційних клієнтів

  • Встановлення осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності

  • Термінологічний словник

  • ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ, РЕЄСТРАЦІЇ ТА ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ

  • Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

  • Порядок надання банками інформації Держфінмоніторингу України

  • Порядок зупинення банками певних видів фінансових операцій

  • Термінологічний словник