Проблема легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму у сучасній економіці
Проблема відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, своїми коріннями уходить у вже достатньо далеке минуле. Терміни "брудні гроші" (англ. dirty money) й "відмивання коштів" (англ. money laundering) виникли у США у 30-ті роки XX ст. у зв'язку з прийняттям у країні закону, який забороняв вільний продаж алкогольних напоїв. Одним із негативних наслідків "сухого закону" стала контрабанда алкоголю, частина доходів від якої спочатку вкладалася у розвиток мережі пралень самообслуговування, а потім такі кошти просто змішувалися з їх виторгом, отримуючи, таким чином, легальний статус. Відтоді подібного рода операції й отримали образну назву "відмивання грошей".
На початку третього тисячоліття щорічні масштаби легалізації коштів оцінювалися експертами приблизно у 500 млрд — 1,0 трлн дол. [36, с. 29]. Вже у середині 2000-х років дослідження, проведені науковцями Школи економіки Утрехта (Нідерланди), засвідчили, що у світі щороку відмивається близько 2,8 трлн дол. брудних коштів [66], тобто масштаби проблеми стрімко зростають. Звичайно, ці цифри є орієнтовними, але всі згодні з тим, що здійснення легалізації злочинних доходів безпосередньо пов'язано з фактом існуванням та рівнем розвитку тіньової економіки.
Розміри тіньової економіки можна оцінити лише приблизно, оскільки однією з її характерних рис є латентний характер, що проявляється у неофіційності, прихованості та неконтрольованості. Втім, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), тінізація економіки у світі на початку 2000-х років збільшувалася щороку на 6,2%, тоді як загальне економічне зростання становило, у середньому, 3,5%.
За розрахунками Міністерства економічного розвитку і торгівлі "України, у 2007 році обсяги тіньової економіки у нашій країні становили 29% від обсягу валового внутрішнього продукту, у період фінансово-економічної кризи — 35-40%, у 2011 — 2012 рр. — знаходилися на рівні 34% ВВП [46].
Деструктивні та асоціальні впливи тіньової економіки можна згрупувати таким чином:
• формується інституційне середовище соціально-економічної системи, в якій економічні суб'єкти не орієнтовані на довгострокові інвестиції у бізнес;
• розширюється недобросовісна конкуренція та збільшується вартість входження на ринок;
• відбувається масштабне ухилення від оподаткування, що веде до недофінансування потреб держави;
• посилюються диспропорції у доходах найбагатших та найбідніших верств населення, розшарування та соціальна напруга у суспільстві;
• тіньові капітали постійно "перегрівають" товарні та фінансові ринки;
• посилюється уразливість фінансово-кредитної системи до її використання злочинцями для легалізації брудних грошей.
Одночасно, можливість безперешкодно відмивати та використовувати злочинні кошти є одним з найбільш потужних джерел живлення тіньової економіки, оскільки дозволяє злочинцям користуватися доходами без створення загрози для джерел таких прибутків. У світовій практиці "брудними грошима" вважаються кошти, отримані від незаконної торгівлі наркотиками, зброєю, від проституції, контрабанди, рекету, торгівлі людьми, нелегального ігорного бізнесу, внаслідок корупційних дій, комп'ютерного шахрайства, а також вкрадені диктаторами у народів найбідніших країн світу. Ухилення від сплати податків до останнього часу в окремих державах оцінювалося по-різному, проте на початку 2012 року Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (РАТР) однозначно рекомендувала урядам країн світу включити ухилення від сплати податків до переліку злочинів, що є джерелом злочинних доходів та передують їх легалізації.
У табл. 1.1 наводиться оцінка щорічних доходів від деяких видів злочинної діяльності, які, як правило, потребують подальшої легалізації.
Таблиця 1.1. Оцінка доходів від деяких видів злочинної діяльності [58, с.З]
| 1. Торгівля наркотиками | 300 - 500 |
| 2. Торгівля контрафактною продукцією | 150-500 |
| 3. Проституція | 80 |
| 4. Торгівля підробленими ліками | 12 |
| 5. Експорт забруднюючих відходів | 12 |
| 6. Нелегальна імміграція | 7 |
| 7. Торгівля жінками | 4 |
Втім, у таблиці не відображені такі значні джерела злочинних доходів, як нелегальна торгівля зброєю та корупція. Обсяги нелегальної торгівлі зброєю оцінюються у 1500 млрд. дол., що зіставне з обсягами експорту провідних виробників зброї у світі. Хабарі різного роду, за оцінкою Світового банку, ще на початку 2000-х років становили близько 1 трлн дол.
Суттєвим джерелом брудних грошей є пряме розкрадання державних коштів вищими керівниками й чиновниками. Це відноситься, в основному, до країн, що розвиваються. На міжнародній конференції, що була проведена у 2010 році за ініціативою ООН та Світового банку у Парижі, відмічалося: сума вкрадених державних коштів складає від 20 млрд до 40 млрд доларів нарік. Причому, за свідченням організації Transparency International, незаконно привласнені у країнах Півдня кошти, як правило, знаходять притулок у країнах Півночі.
Зрозуміло, що всі наведені цифри є оціночними, вони знаходяться за межами офіційної статистики, тому до них необхідно ставитися обережно.
Необхідно зазначити серйозні економічні та соціальні наслідки відмивання грошей, які полягають у:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
