МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

Організація фінансового моніторингу в банках


Проблема легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму у сучасній економіці


Проблема відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, своїми коріннями уходить у вже достатньо далеке минуле. Терміни "брудні гроші" (англ. dirty money) й "відмивання коштів" (англ. money laundering) виникли у США у 30-ті роки XX ст. у зв'язку з прийняттям у країні закону, який забороняв вільний продаж алкогольних напоїв. Одним із негативних наслідків "сухого закону" стала контрабанда алкоголю, частина доходів від якої спочатку вкладалася у розвиток мережі пралень самообслуговування, а потім такі кошти просто змішувалися з їх виторгом, отримуючи, таким чином, легальний статус. Відтоді подібного рода операції й отримали образну назву "відмивання грошей".

На початку третього тисячоліття щорічні масштаби легалізації коштів оцінювалися експертами приблизно у 500 млрд — 1,0 трлн дол. [36, с. 29]. Вже у середині 2000-х років дослідження, проведені науковцями Школи економіки Утрехта (Нідерланди), засвідчили, що у світі щороку відмивається близько 2,8 трлн дол. брудних коштів [66], тобто масштаби проблеми стрімко зростають. Звичайно, ці цифри є орієнтовними, але всі згодні з тим, що здійснення легалізації злочинних доходів безпосередньо пов'язано з фактом існуванням та рівнем розвитку тіньової економіки.

Розміри тіньової економіки можна оцінити лише приблизно, оскільки однією з її характерних рис є латентний характер, що проявляється у неофіційності, прихованості та неконтрольованості. Втім, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), тінізація економіки у світі на початку 2000-х років збільшувалася щороку на 6,2%, тоді як загальне економічне зростання становило, у середньому, 3,5%.

За розрахунками Міністерства економічного розвитку і торгівлі "України, у 2007 році обсяги тіньової економіки у нашій країні становили 29% від обсягу валового внутрішнього продукту, у період фінансово-економічної кризи — 35-40%, у 2011 — 2012 рр. — знаходилися на рівні 34% ВВП [46].

Деструктивні та асоціальні впливи тіньової економіки можна згрупувати таким чином:

• формується інституційне середовище соціально-економічної системи, в якій економічні суб'єкти не орієнтовані на довгострокові інвестиції у бізнес;

• розширюється недобросовісна конкуренція та збільшується вартість входження на ринок;

• відбувається масштабне ухилення від оподаткування, що веде до недофінансування потреб держави;

• посилюються диспропорції у доходах найбагатших та найбідніших верств населення, розшарування та соціальна напруга у суспільстві;

• тіньові капітали постійно "перегрівають" товарні та фінансові ринки;

• посилюється уразливість фінансово-кредитної системи до її використання злочинцями для легалізації брудних грошей.

Одночасно, можливість безперешкодно відмивати та використовувати злочинні кошти є одним з найбільш потужних джерел живлення тіньової економіки, оскільки дозволяє злочинцям користуватися доходами без створення загрози для джерел таких прибутків. У світовій практиці "брудними грошима" вважаються кошти, отримані від незаконної торгівлі наркотиками, зброєю, від проституції, контрабанди, рекету, торгівлі людьми, нелегального ігорного бізнесу, внаслідок корупційних дій, комп'ютерного шахрайства, а також вкрадені диктаторами у народів найбідніших країн світу. Ухилення від сплати податків до останнього часу в окремих державах оцінювалося по-різному, проте на початку 2012 року Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (РАТР) однозначно рекомендувала урядам країн світу включити ухилення від сплати податків до переліку злочинів, що є джерелом злочинних доходів та передують їх легалізації.

У табл. 1.1 наводиться оцінка щорічних доходів від деяких видів злочинної діяльності, які, як правило, потребують подальшої легалізації.

Таблиця 1.1. Оцінка доходів від деяких видів злочинної діяльності [58, с.З]

Види злочинної діяльностіОбсяги доходів (млрд дол. США)
1. Торгівля наркотиками300 - 500
2. Торгівля контрафактною продукцією150-500
3. Проституція80
4. Торгівля підробленими ліками12
5. Експорт забруднюючих відходів12
6. Нелегальна імміграція7
7. Торгівля жінками4

Втім, у таблиці не відображені такі значні джерела злочинних доходів, як нелегальна торгівля зброєю та корупція. Обсяги нелегальної торгівлі зброєю оцінюються у 1500 млрд. дол., що зіставне з обсягами експорту провідних виробників зброї у світі. Хабарі різного роду, за оцінкою Світового банку, ще на початку 2000-х років становили близько 1 трлн дол.

Суттєвим джерелом брудних грошей є пряме розкрадання державних коштів вищими керівниками й чиновниками. Це відноситься, в основному, до країн, що розвиваються. На міжнародній конференції, що була проведена у 2010 році за ініціативою ООН та Світового банку у Парижі, відмічалося: сума вкрадених державних коштів складає від 20 млрд до 40 млрд доларів нарік. Причому, за свідченням організації Transparency International, незаконно привласнені у країнах Півдня кошти, як правило, знаходять притулок у країнах Півночі.

Зрозуміло, що всі наведені цифри є оціночними, вони знаходяться за межами офіційної статистики, тому до них необхідно ставитися обережно.

Необхідно зазначити серйозні економічні та соціальні наслідки відмивання грошей, які полягають у:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ
  • Створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF)

  • Зміст та міжнародне значення Рекомендацій FATF

  • Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України

  • Зарубіжний досвід формування правових основ боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму

  • ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ

  • Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та основні завдання їх діяльності

  • Повноваження суб'єктів державного фінансового моніторингу

  • Державна служба фінансового моніторингу України

  • Термінологічний словник

  • ТИПОЛОГІЇ ВІДМИВАННЯ "БРУДНИХ" ГРОШЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ

  • Стадії та інструменти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

  • Типові схеми відмивання коштів у міжнародній практиці

  • Типології легалізації злочинних коштів в Україні

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ

  • Статус та повноваження працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу

  • Внутрішні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу

  • Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму

  • Контроль за здійсненням банками фінансового моніторингу з боку Національного банку України

  • ПРОВЕДЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

  • Загальні основи проведення ідентифікації клієнтів банківськими установами

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів — фізичних осіб

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів-юридичних осіб

  • Особливості проведення ідентифікації дистанційних клієнтів

  • Встановлення осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності

  • Термінологічний словник

  • ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ, РЕЄСТРАЦІЇ ТА ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ

  • Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

  • Порядок надання банками інформації Держфінмоніторингу України

  • Порядок зупинення банками певних видів фінансових операцій

  • Термінологічний словник