Легалізація злочинних доходів є складним процесом, який включає велику кількість різноманітних операцій, що здійснюються багатьма методами й постійно вдосконалюються. Зарубіжними вченими на основі аналізу значного обсягу практичного матеріалу виділено та досліджено декілька моделей відмивання кримінальних коштів.
Найбільш поширеною є трифазова модель, яка передбачає виділення в єдиному процесі легалізації таких стадій: розміщення (placement), розшарування, або перетворення, заплутування слідів (layering) та інтеграція (integration). Зазначені три стадії можуть здійснюватися послідовно, одночасно або частково накладатися одна на одну. Це залежить від механізму легалізації, що використовується, й від вимог, що висуваються злочинною організацією з огляду на цілі відмивання коштів.
Розміщення — це фізичне розміщення готівкових коштів у певні фінансові інструменти, а також територіальне віддалення від місць їхнього походження. Розміщення здійснюється у комерційних та інвестиційних банках, інших фінансово-кредитних установах, підприємствах роздрібної торгівлі, у тому числі, за межами країни одержання доходів. Слід зазначити, що етап розміщення великих сум готівки вважається найслабкішою ланкою в процесі відмивання грошей. Саме на цьому етапі незаконно отримані гроші найбільш легко можуть бути виявлені, що покладає особливу відповідальність щодо контролю за походженням значних обсягів готівкових коштів на інститути фінансового сектора національної економіки.
Розшарування — стадія, на якій відбувається відрив незаконних доходів від джерел їх походження шляхом складного ланцюга фінансових операцій, спрямованих на маскування сліду цих доходів, що може бути виявлений. Якщо розміщення великих сум грошей пройшло успішно, тобто не було зафіксовано контролюючими суб'єктами, то розкрити подальші дії щодо відмивання грошей стає набагато важче. Різні фінансові операції нашаровуються одна на іншу з метою ускладнити роботу правоохоронних органів з пошуку незаконних фондів, що підлягають конфіскації.
Інтеграція — стадія процесу легалізації, безпосередньо спрямована на надання видимості законності злочинно нажитим статкам. "Відмиті" гроші повертаються в офіційну економіку, як правило, через банківську систему під видом чесно зароблених, абсолютно легальних доходів. Якщо слід відмитих грошей не було виявлено на двох попередніх стадіях, то відокремити законні гроші від незаконних на цьому етапі винятково складно.
Схематично вищезазначені стадії процесів відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму відображені на рис. 3.2 [51].
Рис. 3.2. Процеси відмивання грошей та фінансування тероризму
Дещо інший підхід до структурування процесу відмивання грошей використовують експерти ООН, якими запропонована чотирифазова модель, що складається з таких стадій:
• звільнення від готівки та перерахування її на рахунки підставних осіб. Такими особами можуть бути, наприклад, родичі злочинця. При цьому необхідна лише одна умова: посередники повинні мати власні рахунки в банках. У даний час спостерігається тенденція до пошуку посередників, які мають виходи на міжнародні банки;
• розподіл готівкових коштів. Вони використовуються для придбання банківських платіжних інструментів та цінних паперів. Як свідчить зарубіжний досвід, розподіл грошових коштів також часто здійснюється у пунктах з обміну валюти та казино;
• маскування слідів злочину. Перед злочинцями, які відмивають доходи, на цій стадії постає завдання вжити всіх заходів для того, щоб стороння особа не дізналася, звідки були отримані гроші й за допомогою кого вони були розміщені у ті чи інші установи або організації;
• інтеграція грошової маси. На цій стадії злочинні співтовариства інвестують легалізовані капітали у високоприбуткові сфери бізнесу.
Швейцарські фахівці у своїх моделях розрізняють як стадії, так і території відмивання грошей. Відповідно до двофазової моделі П. Бернасконі, фазами легалізації є money laundering (відмивання) і recycling (повернення в оборот), або відмивання першого та другого ступеня.
Перший ступінь є відмиванням грошей, отриманих безпосередньо від вчиненого злочину. Воно здійснюється шляхом обміну грошей на купюри більшого номіналу або інші види валют. На цій стадії здійснюються короткострокові операції.
Другий ступінь представлений середньостроковими та довгостроковими операціями, за допомогою яких попередньо відмитим грошам надається видимість отриманих із законних джерел і вони вводяться в легальний економічний оборот.
Відповідно до цього підходу, П. Бернасконі розрізняє країни вчинення основного злочину, який став джерелом доходу, і країни легалізації грошей. Основна проблема відмивання грошей зводиться, таким чином, до переведення великих незаконно отриманих готівкових сум чи іншого майна в легко керовані фінансові інструменти або інші види майна.
Чотирисекторна модель легалізації грошей була запропонована також швейцарським фахівцем К. Мюллером. У рамках цієї моделі виділяються певні сектори і пов'язані з ними стадії відмивання коштів. Критеріями для виділення є: легальність / нелегальність операцій та країна здійснення основного злочину / країна відмивання грошей.
Перший сектор — країна основного злочину / легальність. У цьому секторі здійснюється внутрішнє, попереднє відмивання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стадії та інструменти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом“ на сторінці 1. Приємного читання.
