Основою системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму будь-якої держави є спеціально уповноважений орган влади, на який покладаються функції з організації та забезпечення функціонування цієї системи Його створення є однією з обов'язкових вимог FATF, й у міжнародній практиці такі органи називаються підрозділами фінансової розвідки (ПФР), або, англійською мовою, financia!intelligence units (FIU). У сучасних умовах наявність такого органу у системі органів виконавчої влади держави є незаперечною умовою ефективності роботи всієї національної системи фінансового моніторингу
Вперше визначення цих уповноважених органів, що містило мінімальні вимоги до них, було сформульовано у листопаді 1996 року на пленарному засіданні Групи Егмонт у Римі. Пізніше, у 2004 році, для того, щоб конкретно передбачити боротьбу з тероризмом, Група Егмонт переглянула це визначення й сформулювала його наступним чином: централізоване національне агентство, що відповідає за отримання (та витребування у дозволеному обсязі), аналіз і передачу до компетентних органів розкриваної фінансової інформації: (і) що відноситься до можливих злочинних доходів та потенційного фінансування тероризму, або (іі) що вимагається у відповідності до національних законів або нормативно-правовими актами по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
В останній, 2012 року, редакції Рекомендацій FATF призначення та повноваження такого органу сформульовано дещо докладніше: "Країни мають створити підрозділ фінансової розвідки (ПФР), який є національним центром для отримання та аналізу: (а) повідомлень про підозрілі операції; та (б) іншої інформації, яка має відношення до відмивання коштів, пов'язаних предикатних злочинів і фінансування тероризму, та для розповсюдження результатів цього аналізу. Підрозділ фінансової розвідки повинен мати можливість одержання додаткової інформації від підзвітних установ та своєчасний доступ до фінансової, адміністративної та правоохоронної інформації, яка йому необхідна для належного виконання своїх функцій".
В Україні підрозділ фінансової розвідки — Державний департамент фінансового моніторингу — був створений спочатку у складі Міністерства фінансів України як спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу—урядовий орган державного управління, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 35.
У зазначеному правовому становищі він проіснував до 1 січня 2005 року, коли, відповідно до Указу Президента України від 28 вересня 2004 року № 1144/2004, на його базі був створений Державний комітет фінансового моніторингу України як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 р., Державний комітет фінансового моніторингу України було реорганізовано у Державну службу фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг України), яка діє на основі Положення, затвердженого Указом Президента від 13 квітня 2011 р. № 466/2011. Держфінмоніторинг України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій міністра фінансів, та звільняє з посади Президент України.
Світова практика свідчить про можливість створення чотирьох типів підрозділів фінансової розвідки:
• "адміністративного", які діють самостійно або у складі центрального банку чи міністерства фінансів, та не мають повноважень правоохоронних органів (існують в Австралії, Бельгії, Іспанії, Італії, Канаді, Нідерландах, Польщі, Росії, Сполучених Штатах Америки, Франції та у значній кількості інших країн);
• "поліцейського", які є складовою частиною органів поліції, міністерства внутрішніх справ (Австрія, Велика Британія, Литва, Німеччина, Фінляндія, Швеція та ін.)
• "прокурорського", які є складовою частиною органів прокуратури (Казахстан, Кіпр, Латвія, Люксембург);
• змішаного типу, що поєднує у собі елементи трьох вищезазначених (Данія, Норвегія).
Кожен з перерахованих типів має свої сильні та слабкі сторони [54], і у рамках кожного з них організація та умови функціонування ПФР у тій чи іншій країні можуть суттєво розрізнятися.
Держфінмоніторинг України належить до підрозділів фінансової розвідки "адміністративного" типу, оскільки він відноситься до центральних органів влади й не здійснює "повного виробничого циклу" щодо виявлення та доведення фактів відмивання коштів. З основних етапів протидії відмиванню коштів, які включають:
• первинне виявлення та реєстрацію підозрілих операцій;
• аналіз інформації;
• розслідування справи з перспективою передачі до суду, — Держфінмоніторинг України виконує тільки аналіз інформації. Перший етап (виявлення операцій) здійснюють фінансові посередники, за діяльністю яких наглядають відповідні державні органи. Держфінмоніторинг України відпрацьовує отримані повідомлення і передає правоохоронним органам аналітичні довідки (так звані узагальнені матеріали) у разі наявності підозр щодо відмивання коштів або фінансування тероризму. Останній етап — розслідування — проводять правоохоронні органи.
Така система, по-перше, відповідає кращим світовим зразкам, забезпечує прозорість процесу боротьби з відмиванням коштів, дозволяє надійно захищати гарантовану державою банківську таємницю, суттєво зменшує ризик корупції та упереджених рішень. Передача інформації до правоохоронних органів, як того вимагає закон, у вигляді узагальнених матеріалів — це єдиний можливий шлях виходу конфіденційної інформації з Держфінмоніторингу України.
По-друге, реально створюється Національна система протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, де Держфінмоніторинг України виступає координатором та забезпечує узгодження дій всіх учасників (рис. 2.4).
Отже, основними завданнями Державної служби фінансового моніторингу України, згідно з положенням про її діяльність, є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державна служба фінансового моніторингу України“ на сторінці 1. Приємного читання.
