Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України

Організація фінансового моніторингу в банках

У контексті поновлення Рекомендацій ЕАТТ члени ЄАГ повинні забезпечити відповідність внутрішньодержавних механізмів міжнародним вимогам. Особливу важливість для розробки політики у сфері ПВК/ФТ та ефективного розподілу ресурсів має національна оцінка ризиків, яка дозволить виявляти й оцінювати джерела, методи відмивання грошей і фінансування тероризму, а також стратегічні недоліки існуючої системи. Цілеспрямована робота зі створення систем національної оцінки ризиків повинна стати пріоритетним напрямом в діяльності держав-членів ЄАГ на найближчу перспективу. Іншим напрямом їхньої діяльності має стати проведення оцінки ефективності системи ПВК/ФТ на національному рівні, включаючи визначення критеріїв та методики оцінки.

Вищим органом ЄАГ є пленарне засідання уповноважених представників держав-членів, яке проводиться, як правило, два рази на рік. Роботою Пленарних засідань керує Голова ЄАГ, який має одного заступника. На пленарних засіданнях підбиваються основні підсумки діяльності Євразійської групи та обговорюються ключові досягнення в області розвитку національних режимів ПВК/ФТ

В ЄАГ створено чотири робочих групи: зі взаємних оцінок та правових питань, з типологій, з технічного сприяння, з нагляду. Секретаріат, який розташований у Москві, виконує координаційні функції, пов'язані з реалізацією основних напрямів роботи Євразійської групи.

Спеціальний Комітет експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (англ. МОNЕYVAL) було засновано у вересні 1997 року. До останнього часу він діяв за мандатом Ради Європи, будучи одночасно регіональною організацією на зразок FATF У жовтні 2010 року був прийнятий новий статут MONEYVAL, відповідно до якого з 1 січня 2011 року він став незалежнішим механізмом моніторингу в межах Ради Європи, що підпорядковується безпосередньо Комітету Міністрів Ради Європи.

До MONEYVAL входять країни Ради Європи, які не є членами Групи з розробки фінансових заходів протидії відмиванню коштів. Причому країни Ради Європи, які були членами MONEYVAL, але потім стали членами FATF (наприклад, Російська Федерація), також мають право залишитися членами Комітету. Всього на кінець 2012 року до складу MONEYVAL входило ЗО держав, кожна з яких представлена у ньому трьома експертами.

Метою діяльності Комітету експертів є забезпечення того, щоб його країни-члени мали ефективні системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму та відповідали міжнародним стандартам у сфері ПВК/ФТ.

MONEYVAL здійснює оцінку відповідності своїх країн-членів усім міжнародним стандартам у правовому, фінансовому відношенні та щодо правоохоронної діяльності шляхом здійснення експертних оцінювань у ході взаємних оцінок. Звіти Комітету визначають проблемні питання та надають досить детальні рекомендації щодо шляхів покращення ефективності національних режимів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму та здатності країни здійснювати міжнародне співробітництво у цій сфері. MONEYVAL також проводить типологічні дослідження щодо методів, схем та тенденцій відмивання коштів та фінансування тероризму.

Україна є членом MONEYVAL із 1997 року й вже пройшла три раунди оцінок: у травні 2000 року, у вересні 2003 року та у вересні 2008 року. Останній звіт про прогрес нашої країни на шляху імплементації міжнародних стандартів у сфері ПВК/ФТ був схвалений на 33 пленарному засіданні Комітету (Страсбург, 27.09 — 1.10.2010 р.) [68].

Пленарні засідання Комітету проводяться тричі на рік, підчас них експерти розглядають звіти держав-членів та готують рекомендації по кожному з них. Комітет обирає Голову та заступника Голови на період двох років, а також трьох інших осіб, які разом складають Бюро. Бюро здійснює підготовку роботи Комітету. Діяльність MONEYVAL підтримується Секретаріатом, передбаченим Радою Європи.

Рада фінансової стабільності (англ. Financial Stability Board — FSB) була сформована у квітні 2009 року на Лондонському саміті лідерів найбільших економік світу G-20. Ця міжнародна організація була створена на базі Форуму фінансової стабільності, який існував з 1999 року, коли був започаткований міністрами фінансів та керуючими центральних банків країн "Великої сімки".

Метою діяльності FSB є виявлення слабких місць у сфері світової фінансової стабільності, координація на міжнародному рівні роботи національних фінансових органів (центральних банків, наглядових органів, міністерств фінансів) й міжнародних нормотворчих організацій та розвиток і стимулювання здійснення ефективного регулювання, нагляду й інших заходів щодо фінансового сектору. Вона об'єднує національні органи, відповідальні за фінансову стабільність у важливих міжнародних фінансових центрах (24 країни, включаючи країни G-20, а також Гонконг, Нідерланди, Сінгапур, Швейцарію), міжнародні фінансові інститути, міжнародні об'єднання регулюючих й наглядових органів за секторами ринку, а також комітети експертів центральних банків.

Розширений, порівнюючи з Форумом, мандат Ради фінансової стабільності полягає в наступному:

• оцінка вразливостей фінансової системи, визначення дій, необхідних для їх усунення, та контроль за їх здійсненням;

• сприяння координації дій та обміну інформацією між органами, що відповідають за фінансову стабільність;

• надання консультацій та здійснення моніторингу передового досвіду у дотриманні регулятивних стандартів;

• створення планів дій для непередбачуваних ситуацій в управлінні транскордонними кризами, особливо по відношенню до системоутворюючих інститутів;

• співпраця з МВФ для проведення раннього попередження. Члени FSB зобов'язані проводити політику підтримки фінансової стабільності, відкритості та прозорості фінансового сектору, впроваджувати міжнародні фінансові стандарти й погодитися проходити періодичне взаємне оцінювання. Рада фінансової стабільності визначила дванадцять основних міжнародних стандартів та правил поведінки, які поділені на три групи: макроекономічна політика та інформаційна прозорість; фінансове регулювання та нагляд; інституціональна та ринкова інфраструктура. Саме до третьої групи стандартів входить цілісність ринку, яка базується на дотриманні Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів [61].

Раду фінансової стабільності очолює Марк Карні, керуючий Банку Канади. Секретаріат організації знаходиться у м. Базель (Швейцарія), у приміщенні Банку міжнародних розрахунків. FSB проводить пленарні засідання двічі на рік, у міру необхідності. Щоб розширити коло країн, які беруть участь у роботі зі сприяння міжнародній фінансовій стабільності, Рада також організує регіональні зустрічі з фінансовими органами держав, які не є її членами.

Вольфсберзька група (англ. Wolfsherg Group) була заснована у 2000 році на зібранні представників одинадцяти провідних банків світу у швейцарському замку Вольфсберг. На даний час склад учасників групи дещо змінився, але їх кількість залишилася такою самою: Banco Santander (Іспанія). Bank of Тоkyo-Mitsubishi UFj (Японія), Barclays (Велика Британія), Citigroup (США), UBS, Credit Suisse (Швейцарія), Deutsche Bank (ФРН), Goldman Sachs (CШA), HSBC (Велика Британія) , J.P Morgan Chase (США), Societe Genérale (Франція).

Метою Вольфсберзької групи стала розробка принципів протидії відмиванню коштів у приватному банківському секторі. Ці принци-формально не маючи юридичної сили, є публічним зобов'язанням учасників дотримуватися певних етичних правил. Враховуючи реальний вплив членів Групи, які контролюють значну частину світових фінансових потоків, прийняття ними таких принципів служить діючим стимулом для їх дотримання іншими банками.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація фінансового моніторингу в банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ДОХОДІВ І ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ

  • Створення та діяльність Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF)

  • Зміст та міжнародне значення Рекомендацій FATF

  • Міжнародні організації у сфері протидії легалізації коштів та фінансуванню тероризму й участь у них України
  • Зарубіжний досвід формування правових основ боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму

  • ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ

  • Суб'єкти первинного фінансового моніторингу та основні завдання їх діяльності

  • Повноваження суб'єктів державного фінансового моніторингу

  • Державна служба фінансового моніторингу України

  • Термінологічний словник

  • ТИПОЛОГІЇ ВІДМИВАННЯ "БРУДНИХ" ГРОШЕЙ НА МІЖНАРОДНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ

  • Стадії та інструменти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

  • Типові схеми відмивання коштів у міжнародній практиці

  • Типології легалізації злочинних коштів в Україні

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ

  • Статус та повноваження працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу

  • Внутрішні документи банку з питань здійснення фінансового моніторингу

  • Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму

  • Контроль за здійсненням банками фінансового моніторингу з боку Національного банку України

  • ПРОВЕДЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КЛІЄНТІВ КОМЕРЦІЙНИМИ БАНКАМИ

  • Загальні основи проведення ідентифікації клієнтів банківськими установами

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів — фізичних осіб

  • Порядок проведення ідентифікації клієнтів-юридичних осіб

  • Особливості проведення ідентифікації дистанційних клієнтів

  • Встановлення осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності

  • Термінологічний словник

  • ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ, РЕЄСТРАЦІЇ ТА ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ

  • Порядок аналізу, виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу

  • Порядок надання банками інформації Держфінмоніторингу України

  • Порядок зупинення банками певних видів фінансових операцій

  • Термінологічний словник