Аналіз банківської діяльності

В умовах переходу до ринкових відносин особливу роль серед банківських операцій відіграють послуги, пов’язані з обслуговуванням розрахунків. Залежно від платіжного інструменту виділяють такі форми розрахунків: готівкові та безготівкові. Перевагами безготівкового обігу є: скорочення суспільних витрат обігу; створення сприятливих умов для державного регулювання грошового обігу, прискорення обігу грошових коштів суб’єкта.Безготівкові розрахунки поділяються на дві групи:1) розрахунки за товарними операціями (за товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи);2) розрахунки за нетоварними операціями (перерахування податків до бюджету та позабюджетних фондів, одержання та повернення позичок тощо).Важливим елементом системи безготівкових розрахунків між підприємствами та організаціями є їх форми . Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ № 135 від 29 березня 2001 р., безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:платіжне доручення;платіжна вимога-доручення;меморіальний ордер;розрахунковий чек;акредитив;вексель;платіжна вимога;пластикові картки.Застосування тієї чи іншої форми розрахункових документів визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств, спрямоване на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення обігу грошових коштів.За складом учасників розрахункові операції поділяються на:внутрішньобанківські;клієнтські;міжбанківські.За видами розрахунків розрахункові операції поділяються на:акредитивні;переказні;інкасові;клірингові. Аналіз безготівкових розрахунків здійснюється за такою схемою:1. Визначається загальна сума проведених безготівкових розрахунків за звітний період, у тому числі за окремими формами розрахунків.2. Розраховується питома вага кожного виду безготівкових розрахунків у загальній сумі надходжень та платежів і визначаються зміни в динаміці;3. Зіставляються надходження за безготівковими платежами та виплати за всіма формами безготівкових розрахунків, тобто визначається приплив або відплив кредитних ресурсів банку. Такий аналіз робиться як у розрізі окремих клієнтів, так і за всіма клієнтами разом.4. Розраховується коефіцієнт накопичення коштів на поточних рахунках клієнтів (коефіцієнт осідання коштів): 5. Проводиться факторний аналіз зміни обсягів безготівкових розрахунків за допомогою прийомів елімінування. При цьому може бути використана така факторна модель:Обсяг безгот. розрах. = Кількість клієнтів ? Кількість платіжних документів на 1 клієнта ? Середня сума 1 платіжного документа.6. Визначається загальна сума отриманих банком доходів від проведення безготівкових розрахунків, у тому числі за окремими клієнтами. Відхилення за отриманими доходами щодо проведення безготівкових розрахунків виникає за рахунок двох факторів:• кількість відпрацьованих платіжних документів;• середній дохід на один платіжний документ (тариф).Факторна модель буде мати наступний вигляд:Дохід = Кількість платіжних документів ? Дохід від 1 документа.При трьохфакторній моделі кількість платіжних документів можна подати як добуток кількості клієнтів та середньої кількості документів у розрахунку на одного клієнта (середньої активності клієнта за платежами).7. Аналогічно проводиться факторний аналіз витрат щодо здійснення безготівкових розрахунків. При цьому виділяються витрати на сплату відсотків за залишками на поточних рахунках клієнтів та комісійні витрати за розрахунковим обслуговуванням. .8. Для оцінки ефективності розрахункового обслуговування використовують такий показник: .Цей показник аналізується в динаміці та порівняно з іншими банками.

2. Аналіз касових послуг банку

Частина сукупного грошового обігу, яка здійснюється за допомогою готівки, називається готівково-грошовим обігом. Раціональна організація готівкового обігу є однією з найважливіших функцій НБУ, яка пов’язана з вирішенням таких завдань:• установлення випадків здійснення розрахунків готівкою;• визначення шляхів усунення невиправданого руху готівкових коштів, скорочення витрат грошового обігу;• правильність розподілу грошової маси в територіальному розрізі;• визначення розміру готівкової грошової маси, необхідної для організації грошового обігу, динаміки її зміни та структури;• виявлення впливу факторів на зміну готівкової грошової маси.На регіональному рівні загальна маса грошей в обороті визначається за формулою: .Однією з головних функцій комерційного банку є касове обслуговування клієнтів. Банки приймають від своїх клієнтів готівкові кошти та зараховують їх на поточні рахунки, видають готівкові кошти на вимогу клієнтів, забезпечують зберігання довірених йому коштів.Для того щоб забезпечити безперервне касове обслуговування своїх клієнтів та мати можливість управляти своєю касовою готівкою, банки повинні прогнозувати готівковий грошовий обіг, який проходить через їх каси, та здійснювати повсякденний контроль за цим оборотом. Прогноз визначає розмір та джерела надходження готівкових грошей у каси банку, розмір та цільове використання готівкових грошей з кас банку, розмір випуску грошей або їх вилучення з обігу в цілому по країні, області, містам, районам.У прогнозному розрахунку касових оборотів, що складають комерційні банки щоквартально, визначаються джерела та розмір надходжень готівки до кас банку, а також напрямок та розмір видачі готівкових коштів з кас банку.Прогнозний розрахунок касових оборотів складається з двох частин — надходження та видатки. Схема прогнозного розрахунку касових оборотів банку має такий вигляд:

Надходження

• торгова виручка;• виручка від усіх видів транспорту;• квартплата та комунальні платежі;• виручка від видовищних підприємств;• виручка від підприємств побутового обслуговування;• надходження на рахунки колективних сільськогосподарських підприємств;• надходження на рахунки за вкладами громадян;• надходження від підприємств Міністерства зв’язку;• інші надходження (включаючи повернення заробітної плати);• підкріплення оборотної каси з резервних фондів• купівля готівки комерційними банками.• Перевищення видатків над надходженнями.БАЛАНС

Видатки (виплати)

• оплата праці та заохочення;• стипендії;• на відрядження;• на закупівлю сільськогосподарських продуктів;• на виплату пенсій, допомог і страхових відшкодувань;• видача підкріплень підприємствам Міністерства зв’язку;• видачі на інші цілі;• продаж готівки комерційними банками;• перерахування з оборотної каси до резервних фондів.Перевищення надходжень над видаткамиБАЛАНС

Перевищення прибуткової частини прогнозного розрахунку над видатковою означає, що до кас комерційного банку надійде готівкових коштів більше, ніж необхідно для забезпечення потреби в них. Отже, сума касової готівки банку на кінець планового кварталу збільшиться порівняно з сумою готівкових коштів на початок кварталу. Перевищення видаткової частини над прибутковою означає, що до кас комерційних банків готівкових коштів надійде менш, ніж потрібно для видачі за плановий квартал. Для того щоб забезпечити прогнозну потребу в готівкових коштах, банку доведеться використати готівку, яку він мав у касі на початок кварталу, а якщо її буде недостатньо, то виникне потреба в підкріпленні каси.Для того щоб скласти прогнозний розрахунок касових оборотів, установи банків щокварталу отримують від підприємств, організацій, які мають поточні рахунки в цій установі, касові заявки. Строки та порядок надання заявок визначаються банками за домовленістю з клієнтами. Загальна схема аналізу касових оборотів охоплює такі етапи:1. Визначаються тенденції в русі грошових коштів по касі (приплив або відплив);2. Зіставляються надходження готівкових коштів у касу та виплати за певний період по всіх джерелах та напрямах витрат та визначаються абсолютні значення відхилень;3. Визначаються причини зміни за окремими статтями надходжень або виплат;4. За найважливішими статтями надходжень та виплат проводиться факторний аналіз впливу факторів на відхилення за допомогою прийомів елімінування.5. Розраховується коефіцієнт накопичення по касі: .6. Аналізується зміна структури касових надходжень та видатків порівняно як з прогнозом, так і з попереднім періодом.7. Проводиться факторний аналіз зміни доходу від здійснення касових операцій за такою факторною моделлю: .8. Завершується аналіз розрахунком відносного показника дохідності касових операцій, який може бути розрахований за формулою:

3. Аналіз факторингових операцій банку

Одним із найбільш перспективних видів банківських послуг є факторинг — ризикований, але високоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового маркетингу, одна з форм інтегрування банківських операцій, що найбільше пристосований до сучасних процесів розвитку економіки. Термін «факторинг» походить від англійського — посередник, агент.В основі факторингових операцій лежить купівля банком розрахункових документів постачальника на відвантажену продукцію і передання постачальником банку права вимоги боргу сплатника зобов’язань щодо продукції. Тому факторингові операції називають наданням кредиту постачальникові.Під факторингом розуміють договір фінансування під поступку грошової вимоги, за яким одна сторона (фінансовий агент) передає або зобов’язується передати іншій стороні (клієнту) кошти в рахунок грошової вимоги клієнта (кредитора) до третьої особи (боржника), що випливає з надання клієнтом товарів, виконання ним робіт або надання послуг третій особі, а клієнт перевідступає або зобов’язується перевідступити фінансовому агенту цю грошову вимогу.Головна мета факторингових операцій:? забезпечити постачальнику своєчасну оплату відвантажених товарів;? управління платіжною дисципліною позичальника;? підвищення ефективності розрахунків між клієнтами;? ліквідація виникнення дебіторської заборгованості у позичальника.Облік цих кредитів здійснюється у 2-му класі Плану рахунків «Операції з клієнтами».У процесі аналізу факторингових операцій необхідно визначити:• рівень купівлі дебіторської заборгованості;• значущість факторингу в діяльності банку;• дохідність і прибутковість факторингових операцій;• доцільність проведення.

Рис. 8.1. Схема факторингових операцій банку

Аналіз факторингових операцій починається з визначення їх місця та значення в загальному обсязі активних операцій банку. Ці операції відносять до високодохідних, а відповідно і до високоризикованих: ставки за ними на 2—3 відсоткових пункти вищі, ніж за кредитами, які надаються позичальникам з аналогічним фінансовим станом. Тому їх розвиток за сприятливого економічного стану в країні є позитивним фактором підвищення ефективності діяльності банку. Для оцінки загальної тенденції розвитку цих операцій аналіз проводиться за тривалий проміжок часу.Значення факторингових операцій у діяльності комерційного банку визначається за допомогою таких показників:• питома вага факторингових операцій у загальній сумі активних операцій комерційного банку;• розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу.• розмір факторингових операцій на 1 грн статутного капіталу.• рівень купівлі дебіторської заборгованості.Для аналізу факторингової активності розраховується показник питомої ваги факторингу за такою формулою: .Розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу та 1 грн статутного капіталу розраховується діленням залишків за рахунками 2030, 2037, 2038, 2039 на суму балансового капіталу (капіталу-брутто) за рахунками 5-го класу або на суму статутного капіталу на початок або кінець періоду.Для визначення рівня купівлі дебіторської заборгованості необхідно суму, що перерахована фактор-банком постачальникам за торговельно-комерційними операціями поділити на суми, первісно пред’явлені платниками, і помножити на 100 %. .Після визначення місця, яке посідають факторингові операції в банківських операціях, аналізуються їх динаміка та рух.Аналіз динаміки проводиться за допомогою стандартних показників:• абсолютний приріст факторингових кредитів;• темп зростання факторингових операцій;темп приросту факторингових операцій.Аналіз руху факторингових кредитів починається з визначення співвідношення дебетових та кредитових оборотів по рахунках факторингових кредитів, тобто визначається коефіцієнт співвідношення наданих та повернутих факторингових кредитів:Далі розраховуються коефіцієнти:надання факторингових кредитів: повернення кредитів: .Наступний етап аналізу — структурний аналіз. Передусім необхідно визначити галузеву структуру суб’єктів факторингових операцій. Такий аналіз необхідний для диверсифікації ризику. Зосередження цих операцій серед клієнтів однієї галузі підвищує ризик неплатежів.Крім галузевої структури слід також розглянути операції за географічними зонами і термінами. Аналіз структури факторингових операцій за географічними зонами дає змогу визначити, як банк використовує різноманітні ринки для розширення діяльності та приваблення клієнтів. Також проводиться аналіз динаміки факторингових операцій в часі та аналіз якості цих операцій.Якісний аналіз передбачає детальний розгляд кожного факторингового договору, строків, сум, можливих ризиків тощо. Аналіз цієї інформації дає змогу зробити висновок про якість факторингового портфеля. Знаючи його структуру за категоріями якості та визначаючи статистичним шляхом середній відсоток проблемних та безнадійних позик за кожною категорією, банк може вжити заходів, які спрямовані на зниження втрат за факторинговими операціями. Це можуть бути заходи щодо зниження кредитного ризику за кожною конкретною позицією та за позиками на рівні факторингового портфелю в цілому.Факторингові операції відносять до високоризикованих активних операцій. Тому особливу увагу треба звернути на своєчасність оплати рахунків-фактур покупцями продукції. За кожною операцією треба розглянути структуру платежів, виокремити частку прострочених та проаналізувати їх за тривалістю прострочення та за отримувачами цих послуг. Такий аналіз необхідний для оцінки доцільності та ефективності проведення цих операцій у майбутньому.Факторинг можна вважати одним з видів гарантійних операцій банку, але від банківської гарантії він відрізняється тим, що вимагає негайного погашення боргу покупця перед постачальни-ком (інкасації), тоді як гарантія виплачується банком лише в разі несплати покупцем заборгованості перед постачальником після закінчення терміну сплати.Під час підготовки факторингу банк здійснює повний аналіз економічного та фінансового стану клієнта. Лише після цього приймається рішення про оплату рахунків-фактур.Важливим етапом аналізу факторингових операцій є оцінка їх ризикованості. При цьому з’ясовується достатність створених банківських резервів, а також оцінюються методи управління активними операціями. Особливостями формування резерву за факторинговими операціями є те, що враховується тільки строк погашення зобов’язання. За ступенем ризику факторингові операції відносять до трьох груп ризику:• стандартні — заборгованість, за якими строк погашення (повернення) передбачений договором, ще не настав (коефіцієнт ризику 2 %);• сумнівні — існує прострочена заборгованість за операціями терміном до 90 днів (коефіцієнт ризику 50 %);• безнадійні — термін прострочення заборгованості понад 90 днів (коефіцієнт ризику 100 %).Оцінюючи якість портфеля факторингових кредитів з позиції ризику, використовують такі коефіцієнти:1. Коефіцієнт якості = Сума факторингових кредитів зважених за ступенем ризику / Сума факторингових кредитів;2. Питома вага безнадійних факторингових кредитів = Факторингові кредити безнадійні / Факторингові кредити;3. Питома вага проблемних факторингових кредитів = Факторингові кредити з простроченою сумою основного боргу / Факторингові кредити всього.Розраховуючи суми доходу від факторингових операцій, слід пам’ятати, що він складається з суми комісійних зборів за проведення банком цієї операції і суми процентів за наданий кредит фактор-банком. Розмір процента за кредит визначається на рівні ринкової ставки за короткостроковими позиками зі збільшенням її на декілька (2—3) пунктів. Розмір комісійної винагороди встановлюється з урахуванням набору послуг, що надаються. Їх розмір, як правило, коливається від 0,5 % до 3 % від суми куплених розрахункових документів (для зарубіжних банків).Розрахунок рівня дохідності факторингових операцій можна здійснити за допомогою такої формули: .Вигідність (доцільність) факторингових операцій для комерційного банку визначається через зіставлення питомої ваги прибутку від факторингових операцій у загальній сумі банківського прибутку з питомою вагою факторингових операцій у загальній сумі активів банку.

4. Аналіз лізингових операцій банку

Особливістю аналізу матеріальних активів комерційного банку є вивчення лізингових операцій банку.Лізинг — це довгострокова здача в оренду з правом викупу основних засобів, які куплені орендодавцями з метою їх виробничого використання.Комерційні банки здебільшого використовують фінансовий лізинг, за якого роль банку зводиться до виплати постачальникові вартості обладнання, замовленого орендарем, і передання його в оренду.У процесі аналізу лізингових операцій розраховується частка придбаного майна, призначеного для лізингу і фактично переданого в оренду в загальному обсязі основних засобів або активів. Крім того, визначається величина номінального і реального, фактично отриманого доходу від лізингових активів. Дохід від лізингових операцій являє собою суму фактично отриманої орендної плати від орендаторів.Згадаємо, що ж входить до складу орендної плати:

Рис. 8.2. Складові орендної платиВиходячи із цієї схеми, ми бачимо, що прибуток від лізингових операцій дорівнює різниці між сумою фактично отриманої орендної плати і сумою нарахованої амортизації на лізингове майно, а сума доходу — сумі фактично отриманої орендної плати. Отже, щоб розрахувати рівень дохідності лізингових операцій, необхідно скористатися такою формулою: .Для розрахунку рівня рентабельності лізингових операцій використовується така формула: .Прибутковість лізингових операцій дорівнює співвідношенню між сумою прибутків від лізингових операцій і сумою майна, переданого в оренду: .Тобто за допомогою цього показника ми зможемо розраховувати величину отриманого прибутку на 1 грн лізингового майна. Масштаби лізингового майна (значущість цих операцій) для комерційного банку аналізується за допомогою таких показників:

Рис. 8.3. Основні показники. які характеризуються місце лізингових операцій в діяльності банкуКрім того, у процесі аналізу лізингових операцій використовується такий показник, як доцільність проведення цих операцій для банку. Показник визначається через зіставлення питомої ваги прибутку від лізингових операцій у загальній сумі прибутку банку з питомою вагою лізингових операцій у загальній сумі активу балансу банку.Аналіз лізингових операцій здійснюється в динаміці, а також порівняно з відповідним періодом минулого року.

8.5. Аналіз агентських послуг банку

Дедалі більшого поширення набувають трастові операції банків або інших фінансових інституцій з управління майном та виконання інших послуг за дорученнями та в інтересах клієнта на правах його довірчої особи. Надання таких послуг фізичним та юридичним особам на умовах агентських домовленостей дістало назву агентських послуг.Комерційні банки, здійснюючи трастові операції, мають на меті:? установити тісніші контакти з великими клієнтами;? отримати контроль над великими корпораціями та їх грошовими коштами;? отримати додатковий дохід.Аналіз агентських послуг проводиться за такими напрямками:? визначення частки послуг у загальній сумі трастових операцій, що здійснюються комерційним банком;? аналіз структури та динаміки агентських послуг за видами клієнтів: юридичними та фізичними особами;? аналіз дохідності агентських послуг.У межах кожної групи клієнтів необхідно проаналізувати структуру агентських послуг за видами:? обслуговування облігаційної позики;? отримання доходів та повідомлення клієнтів про надходження;? погашення облігацій з простроченими термінами;? отримання грошей за накладними;? обмін цінних паперів;? купівля, продаж, отримання та доставка цінних паперів тощо.Завершальним етапом аналізу є визначення дохідності цих послуг на основі даних аналітичного обліку доходів банку.

Питання для самоперевірки

1. Які види банківських послуг ви знаєте?2. Назвіть основні форми та види безготівкових розрахунків.3. Побудуйте факторну модель доходів від безготівкових розрахунків.4. За допомогою яких показників аналізується динаміка касових операцій?5. Як проаналізувати дотримання прогнозного розрахунку касових оборотів банку?6. Побудуйте факторну модель доходів банку від касових операцій.7. Які види послуг кредитного характеру ви знаєте?8. У чому полягає сутність факторингових операцій? Поясніть порядок їх здійснення.9. Назвіть об’єкти та суб’єкти факторингових операцій.10. Назвіть різновиди факторингу та дайте їм коротку характеристику.11. Для яких підприємств застосування факторингового обслуговування найбільш ефективне?12. Які ризики виникають у банків під час проведення факторингових операцій?13. Які основні показники використовуються під час аналізу факторингових операцій банку?14. Як розрахувати ефективність факторингових операцій?15. Як проводиться структурний аналіз факторингових операцій?16. Що таке лізинг? Які переваги та недоліки лізингу?17. Назвіть основні види лізингу та його етапи.18. Які основні показники використовуються в аналізі лізингових операцій?19. Як розрахувати ефективність лізингових операцій?20. Що таке форфейтинг?21. Що таке овердрафт?22. Що таке агентські послуги?23. Які основні показники використовуються в аналізі агентських послуг?24. Як розрахувати ефективність агентських послуг?