Аналіз банківської діяльності

7. Відносні показники витратності

Але про вплив витрат банку на результати його діяльності не можна судити за їх абсолютними сумами. Якщо збільшуються банк, його активи, закономірно, що зростає і абсолютна величина витрат. Тому для виявлення закономірностей зміни окремих видів витрат використовуються різні відносні показники. Узагальнюючими показниками рівня витрат банку є такі коефіцієнти:1. Сума витрат банку на одного працюючого .2. сума витрат на функціонування банку (інші небанківські операційні витрати) в розрахунку на 1 працюючого .

3. Сума витрат на утримання персоналу на одного працюючого .4. Витрати на 1 грн активів (витратність активів): .5. Витратність працюючих активів: .Коефіцієнт витрат на 1 грн. активів може бути розкладений на окремі часткові показники: .

На основі аналізу динаміки названих показників можна судити про зростання або зниження певних витрат, правомірність їх змі-ни. Оптимальні значення окремих показників наведені в таблиці.

Показник значення1. Витрати на утримання персоналу в сукупних активах 2 %2. Інші операційні витрати в сукупних активах 1,5 %3. Інші небанківські операційні витрати в сукупних активах (група 74) 3,5 %4. Витрати на банківські резерви для покриття збитків за кредитами у сукупних активах 0,5 %

6. Витратність залучених ресурсів: .Повніше проаналізувати доходи і витрати дає змогу коефіцієнт дієздатності, який є прогнозним інструментом для оцінки стабільної діяльності банку. Для життєздатності банку необхідно, щоб операційні та інвестиційні витрати покривались за рахунок доходів від усіх операцій.7. Коефіцієнт дієздатності .Цей коефіцієнт може бути розкладений на часткові показники: .Оптимальне значення цього показника не повинно перевищувати 0,95, тобто сума витрат банку має становити щонайменше 95 % від його доходів. При чому рівень процентних витрат на 1 грн доходів має становити 60 %, а рівень непроцентних витрат на 1 грн доходів — 30—35 %.8. Рівень витрат на 1 грн прибутку. .Для оцінки собівартості банківських операцій деякі банки використовують показник:8. Розмір витрат на одного клієнта банку .Позитивною вважається тенденція до зниження відносних показників рівня витрат. Якщо має місце зростання цих коефіцієнтів, необхідно їх зіставити з аналогічними коефіцієнтами дохідності.Темпи росту показників витратності мають бути нижчими темпів зростання показників дохідності. Якщо спостерігається протилежна тенденція, банк мусить скоригувати свою дисконтну та кредитну політику, вишукати резерви розширення ефективніших банківських видів діяльності.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення доходів банку. Що входить до складу банківських доходів?2. За якими групами можна класифікувати банківські доходи?3. Як проводиться вертикальний та горизонтальний аналіз доходів банку?4. Які зрушення в структурі доходів банку вважаються позитивними, а які негативними?5. Які доходи відносять до процентних доходів?6. Від яких факторів залежить процентний дохід?7. Які фактори впливають на доходи від кредитних операцій? Побудувати факторну модель.8. Які доходи відносять до непроцентних доходів банку?9. Які фактори впливають на доходи банку від розрахунково-касового обслуговування? Побудувати факторну модель.10. Які фактори впливають на доходи банку від обмінних операцій? Побудувати факторну модель.11. Як використовується декомпозиційний аналіз у формуванні факторних моделей?12. Назвіть основні показники, що використовуються для узагальнюючої оцінки дохідності банку.13. Дайте визначення витрат банку. Що входить до складу банківських витрат?14. Як проводиться вертикальний та горизонтальний аналіз банківських витрат?15. Назвіть основні групи витрат банку, за якими проводиться структурний аналіз.16. Які зрушення в структурі витрат банку вважаються позитивними, а які негативними?17. Що таке процентні витрати банку?18. Які фактори впливають на процентні витрати банку?19. Побудувати факторну модель витрат банку за депозитними операціями.20. Які непроцентні витрати ви знаєте?21. Які статті витрат включають витрати на забезпечення функціонування банку?22. Які статті включають операційні витрати?23. Побудувати факторну модель витрат за операціями з цінними паперами.24. Назвіть відносні показники витратності банку. Методика їх розрахунку.25. На що звертається увага під час проведення порівняльного аналізу показників дохідності та витратності?26. Які основні резерви збільшення доходів та зменшення витрат банку? Тема 10. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ БАНКУ

План до вивчення теми

1. Значення та завдання аналізу;2. Загальна схема аналізу банківського прибутку.3. Методика розрахунку точки беззбитковості роботи банку.4. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку.5. Аналіз ефективності діяльності працівників банку.

1. Значення та завдання аналізу

Основним показником, який узагальнює результати діяльності і свідчить про ефективність діяльності банку, є прибуток.Прибуток — це фінансовий показник результативності діяльності банку. Його величина залежить від трьох «глобальних» компонентів: доходів, видатків і податків, сплачених до бюджету.Визначення кінцевого фінансового результату діяльності банку передбачає аналіз:• джерел прибутку;• доходів комерційного банку: структурний аналіз, оцінка рівня доходів;• видатків банку: структурний аналіз, оцінка рівня видатків;• абсолютного розміру прибутку та факторів, що на нього впливають;• фінансових коефіцієнтів прибутковості: вивчення динаміки коефіцієнтів, оцінку коефіцієнтів з погляду їх нормативного рівня, факторний аналіз динаміки коефіцієнтів.Фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток, який залежить в основному від співвідношення його доходів і видатків.У Плані рахунків комерційних банків України наведені чотири групи результативних рахунків:1) доходів;2) видатків;3) прибутку або збитку;4) відвернених коштів за рахунок прибутків.Фінансова звітність за формою № 2-КБ «Звіт про фінансові результати» є основним звітом, який характеризує фінансовий стан банку і складається з дохідних статей, які розміщені у лівій частині форми, та витратних, що розміщені справа. Усі доходи і витрати банку групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат.Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Прибуток банку — являє собою перевищення доходів над витратами.Розрізняють:? прибуток до оподаткування (або валовий прибуток) — різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею обов’язкових та інших платежів до бюджету;? прибуток після оподаткування (або чистий прибуток) — сума прибутку до оподаткування мінус сума обов’язкових та інших платежів до бюджету. У світовій практиці вважається, якщо сума чистого доходу до оподаткування становить не менш 2,0 % від суми капіталу, то банк працює ефективно.У свою чергу, чистий прибуток банку поділяється на:? капіталізований, тобто спрямований на збільшення власних банківських фондів;? прибуток, що розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів.Відповідно до класифікації доходів і витрат прибуток банку складається з:

Рис. 10.1. Складові балансового прибутку

Розмір прибутку комерційного банку залежить від зміни таких чинників:

Рис. 10.2. фактори, що впливають на зміну банківського прибутку

Головною метою аналізу прибутку банку є виявлення невикористаних резервів його збільшення.У процесі аналізу прибутку банку необхідно розв’язати такі завдання:• дати характеристику змін у сумі прибутку;• визначити причини змін, що відбулися в сумі прибутку;• розрахувати кількісний вплив чинників на розмір прибутку;• дати характеристику заходів банку зі збільшення прибутку.Аналіз прибутку банку починається із загальної оцінки змін прибутку банку. Після аналізу структури прибутку банку необхідно буде проаналізувати кожну складову прибутку. І понад усе — це прибуток від наданих кредитів, тобто процентний прибуток.

2. Загальна схема аналізу банківського прибутку Прибутковість комерційного банку залежить від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Найважливішими внутрішніми факторами є обсяг та масштаби діяльності банку, стан та ефективність використання ресурсів, які є у розпорядженні банку, рівень доходів та витрат банку і їх співвідношення. Відправною точкою для вирішення стратегічних завдань підвищення прибутку банку є побудова факторної моделі, яка описує залежність результативного показника від обраних факторів. Чим більше факторів включено у факторну модель, тим глибший аналіз можна зробити. При цьому фактори мають перебувати в прямій функціональній залежності з результативним показником, тобто описуватись конкретною формулою. Чинники, що перебувають у стохастичній залежності з результативним показником, вивчаються за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Залежність прибутку від перелічених вище факторів можна описати такою формулою: де P — абсолютний розмір прибутку банку; іа — відносна дохідність активних операцій банку; Q — обсяг залучених ресурсів банку; H — норма обов’язкового резервування; K — капітал банку; R — сума іммобілізації (вкладення в недохідні активи); іп — відносна витратність залучених ресурсів (пасивів); Ву — умовно-постійні витрати (управлінські). При цьому відносна дохідність активних операцій може бути виражена у вигляді відсотка і розраховуватись за формулою: , де D — доходи банку (у вигляді як процентів, так і комісійних та інших доходів); Ad — дохідні активи. Відносна витратність залучених ресурсів банку (пасивів) буде визначатись аналогічно за формулою: , де B — витрати на залучення ресурсів; Q — обсяг залучених ресурсів. Як видно з наведеної моделі, основними факторами, що впливають на прибуток банку, є відносний рівень дохідності активних операцій банку, відносний рівень витратності за пасивними операціями, обсяг залучених ресурсів, рівень умовно-постійних витрат банку. Більшість з цих факторів залежить від зусиль банку лише частково, тобто більшою мірою вони обумовлені зовнішніми чинниками, що діють на ринку капіталів. Наприклад, середня дохідність активних операцій залежить від рівня інфляції, попиту та пропозиції на кредитні ресурси, конкуренції між банками, політики НБУ тощо. Може виникнути ситуація, коли для прийняття оптимального варіанта з погляду дохідності банку недостатньо ресурсів або підняття відсоткової ставки за кредитами та зниження відсоткової ставки за депозитами обмежене певними екзогенними факторами, що діють у ринкових умовах та не залежать від банківської установи. Отже, у стратегічному аналізі великого значення набуває врахування обмежувальних факторів. При розробці стратегії розвитку економічної ситуації може бути як один обмежувальний фактор, так і кілька. Аналіз ситуації з двома і більше обмежувальними факторами передбачає використання методів лінійного програмування. Ситуаційний аналіз передбачає вибір певного рівня окремих факторів, що дають змогу отримати необхідний рівень прибутку або досягти точки беззбитковості.Виходячи з загальної моделі, що описує вплив факторів на прибуток, можна обчислити значення окремих факторів, що забезпечують необхідний рівень прибутку.

3. Методика розрахунку точки беззбитковості роботи банку

Розглянемо варіант прийняття рішень в ситуації, коли для одержання оптимального прибутку недостатньо ресурсів. Попередній аналіз стратегії банку щодо отримання певного рівня прибутку передбачає порівняння розрахункової величини необхідного рівня ресурсів та фактичного обсягу ресурсів, які банк може залучити.Необхідний рівень ресурсів, що забезпечує беззбиткову роботу банку буде визначатиметься за формулою: .Якщо планується отримати певний рівень прибутку, то формула набуває такого вигляду: .Отже, рівень залучених ресурсів, що забезпечує беззбиткову (або прибуткову) роботу банку передусім обумовлюється рівнем умовно-постійних (управлінських) витрат, значенням спреду та питомою вагою іммобілізованих ресурсів, що зменшують вільний капітал банку, який може бути використаний в активних операціях.Якщо розрахункове значення обсягу ресурсів перебуває в межах фактичного (ймовірного) обсягу ресурсів, то цей фактор не буде обмежувальним, і коригування стратегії підвищення прибутковості банку потрібно робити в напрямку оптимізації інших факторів.Мінімальне значення дохідності активних операцій, що забезпечує беззбиткову роботу банку розраховується за формулою: .Розрахунок дохідності активів за умови одержання певного рівня прибутку передбачає використання такої формули: .Максимальне значення витратності залучених ресурсів, що забезпечує беззбиткову роботу банку, визначається за формулою: .Розрахунок рівня витратності залучених ресурсів за умови одержання певного рівня прибутку передбачає використання такої формули: .Порівняння розрахункових показників дохідності активів та витратності залучених коштів банку з відповідними показниками інших банків або середніми показниками в цілому по банківській системі дає змогу визначити резерви підвищення ефективності роботи банку. Якщо показник дохідності нижчий, ніж середнє його значення по інших банках, то доведення цього показника до середьостатистичного рівня дає змогу намітити резерви підвищення прибутку банку. При цьому потрібно враховувати причини, що обумовили відносно нижчий його рівень. Стратегія банку щодо здешевлення своїх послуг та встановленню нижчих відсоткових ставок за кредитами дає змогу підвищити конкурентоспроможність банку та розширити масштаби кредитної діяльності. Якщо відносно низький рівень дохідності не пов’язаний зі стратегією залучення нових позичальників, а обумовлений неповерненням кредитів, поганою фінансовою дисципліною позичальників та незадовільною структурою активів, то доведення значення дохідності активів до середнього значення по банківській системі є необхідною умовою підвищення ефективності роботи банку. Розрахунок резерву підвищення прибутку за рахунок фактору дохідності активних операцій буде здійснюватись за формулою: ,де ?іп — відхилення фактичного значення дохідності активів від середнього по банківській системі. Інші фактори включаються в модель на рівні фактичних значень, що склалися в аналізованому періоді. Аналіз стратегії депозитної політики банку базується на порівнянні фактичної відносної витратності залучених коштів з відповідним середнім показником по банківській системі. У тому разі, коли розрахунковий показник витратності залучених коштів банку буде вищим від середнього значення, необхідно з’ясувати причини такого відхилення. Якщо перевищення відсоткових ставок за депозитами компенсується додатковим залученням ресурсів (причому дія фактору обсягу ресурсів сприяє додатковому отриманню прибутку, незважаючи на підвищення витратності пасивів), то така стратегія банку є виправданою. Якщо ж підвищення відносної витратності залучених коштів не супроводжується додатковим зростання обсягу ресурсів, необхідно розглядати відхилення за цим показником (фактичного значення від середнього) як потенційний резерв підвищення прибутку банку. Розрахунок резерву зростання прибутку за рахунок цього фактору здійснюється за формулою: де ?іп — відхилення фактичного значення величини витратності залучених ресурсів від середнього значення цього показника.Серед факторів, які впливають на розмір прибутку банку та ефективність його діяльності в цілому, важливим є рівень умовно-постійних витрат, їх співвідношення з умовно змінними витратами та їх питома вага в маржинальному доході банку. Маржинальний дохід, у свою чергу, розраховується як різниця між загальним доходом та умовно-змінними витратами. Цей фактор залежить безпосередньо від самого банку і серед екзогенних факторів насамперед підпадає під коригування під час розроблення стратегії підвищення прибутковості роботи банку. Необхідний рівень умовно-постійних витрат, що забезпечує беззбиткову роботу банку, буде визначатися за формулою: .Розрахункове значення умовно-постійних витрат за умови отримання певного рівня прибутку передбачає використання такої формули: .Порівняння фактичного значення з розрахунковим дає змогу визначити реальні резерви підвищення прибутку банку. Особливу увагу цьому фактору потрібно приділяти, якщо інші фактори в ринкових умовах обмежені певним рівнем і не можуть бути змінені в процесі стратегічного управління. Аналізуючи статті витрат, що входять до складу умовно-постійних, передусім слід звернути увагу на ті витрати, які належать до управлінських витрат, а саме: витрати на відрядження, на утримання легкових автомобілів, послуги зв’язку, господарські витрати. Аналіз підвищення ефективності роботи банку в цілому і зокрема зростання його прибутку не вичерпується наведеними напрямками аналізу. Визначення кількісного впливу окремо діючих факторів на рівень прибутку банку є першим кроком у стратегічному аналізі. Наступні етапи передбачають вивчення одночасного впливу кількох факторів, непрямих факторів, які залежать від рівня якості менеджменту і націлені на оптимізацію структури пасивів та активів з позиції не лише прибутковості, а й зменшення ризикованості та підвищення фінансової стійкості банку.