Розділ «Тема 3. Механізми здійснення банківської кредитної діяльності»

- ліміт як максимально допустима сума заборгованості, яку може мати позичальник за цим видом кредиту протягом строку дії договору (з урахуванням нарахованих, але не погашених процентів).

На основі договору банк разом із клієнтом розробляє загальну концепцію обслуговування овердрафту. Банку доцільно щомісячно переглядати ліміти овердрафту залежно від зміни обсягів обігів за кредитом поточного рахунка. За домовленістю сторін ліміт овердрафту може зменшуватись у певній пропорції кожного місяця, доки не досягне нульового значення. Якщо сума платежу, зазначена у платіжному документі клієнта, перевищує залишок ліміту кредитування, то платіж банком не проводиться. Контроль за цільовим використанням кредиту здійснює кредитний працівник на підставі платіжних документів позичальника.

За змістом овердрафт є розрахунковою кредитною операцією, що дає банку дохід у виді процентів за користування кредитними ресурсами та комісійних. Плата за овердрафтами встановлюється у виді фіксованої чи плаваючої процентної ставки, яка може нараховуватися на щоденні залишки заборгованості за овердрафтом на кінець операційного дня банку або щомісяця, виходячи з фактичної кількості днів користування овердрафтом та фактичних залишків за рахунком овердрафт.

Банк може встановлювати обов'язкове стягнення щомісячної комісії за управління овердрафтом. Комісійні платежі встановлюються банком у відсотках до дебетового обігу за поточним рахунком позичальника понад кредитовий залишок (тобто за кожну суму платежів понад залишок коштів клієнта на його поточному рахунку).

Правом на отримання овердрафтного кредиту користуються надійні клієнти банку, які мають стійкий фінансовий стан, постійні стабільні надходження коштів і уклали з банком відповідний договір. Договір на кредитування за овердрафтом укладається, як правило, строком до одного року. При цьому у договорі обумовлюється, що дебетовий залишок на поточному рахунку погашається у міру надходження коштів на поточний рахунок, та встановлюється максимальний строк (як правило, не більше 7 банківських днів), протягом якого має бути погашена кожна окрема надана банком сума овердрафту, а також відповідальність позичальника у виді сплати пені за перевищення цього строку.

Слід зазначити, що механізм надання як овердрафтного, так і контокорентного кредитів передбачає наявність постійних ділових взаємовідносин між банком і клієнтом, повну поінформованість банку щодо стану справ свого позичальника та високий рівень довіри до нього. Овердрафт надається лише платоспроможним позичальникам, які мають відповідати таким вимогам:

- наявність поточних рахунків у банку не менше трьох місяців і концентрація платіжного обороту на цих рахунках;

- відсутність на момент укладання угоди прострочених боргів перед бюджетом і позабюджетними фондами;

- наявність позитивної кредитної історії;

- стабільний фінансовий стан;

- стабільні надходження виручки від основної діяльності на рахунки в банку;

- здатність погашати заборгованість за кредитом лише за рахунок поточних надходжень від основної діяльності;

- стабільний, конкурентоспроможний стан на ринку за основним видом діяльності, тривалий період роботи в цій галузі;

- наявність постійних ділових партнерів тощо.

На практиці овердрафт надається переважно юридичним особам, однак цим методом кредитування можуть користуватися й фізичні особи, які індивідуально отримують заробітну плату чи інші грошові суми через картковий рахунок. При цьому клієнт банку при укладенні договору на відкриття та обслуговування карткового рахунка укладає договір, в якому встановлюється ліміт овердрафту, умови надання кредиту за овердрафтом та порядок його погашення.

Залежно від розміру та виду карткового продукту овердрафт на картковому рахунку може бути: дозволеним (розмір якого включається в обсяг ліміту за карткою і враховується при проведенні авторизації) і недозволеним (виникає перевищення дозволеного овердрафту, тобто встановленого ліміту, при чому працівник банку повинен терміново проінформувати клієнта про необхідність погасити заборгованість).

Перевагою овердрафтного методу кредитування є те, що він надає можливість здійснювати видачу кредитів у будь-який час, без додаткового оформлення документів у випадку необхідності здійснення покупок при виникненні тимчасової нестачі коштів на поточному рахунку.

Разовий строковий кредит - це кредит, рішення про надання якого приймається банком окремо за кожною позицією на підставі заяви та інших документів клієнта. При цьому надання коштів відбувається однією сумою без траншів.

Метою разового строкового кредиту є цільове кредитування договорів, контрактів, що розраховані на повернення вкладених коштів. Найбільш поширені у вітчизняній практиці цільові короткострокові кредити, які надаються з простих кредитних рахунків. Ці кредити мають разовий характер і обслуговують конкретні комерційні операції. Отримати їх можуть навіть фірми, які не мають поточних рахунків у банку-кредиторі. Для цього клієнт подає техніко-економічне обгрунтування на підтвердження ефективності запланованої комерційної операції, а в окремих випадках - угоди з постачальниками й покупцями. В обгрунтуванні слід зробити розрахунок необхідної суми кредиту та вказати джерела погашення кредиту. Банк відкриває клієнту кредитний рахунок, у дебет якого зараховується сума кредиту, що відповідно збільшує кредитове сальдо поточного рахунка позичальника. Кредит оформляється строковим зобов'язанням. Погашатись кредити можуть або разовим платежем у повній сумі, після закінчення строку користування кредитом, або поступово, періодичними внесками позичальника (щомісяця, щокварталу). Платність за кредитом встановлюється у виді процентної ставки та комісії за оформлення (і розгляд) кредиту.

Найпростішою формою разового кредиту є дисконтний кредит. Його часто надають позичальникам, які бажають започаткувати власний бізнес. За дисконтного кредитування ставка процента є фіксованою, оскільки необхідно відрахувати певну суму процентів іще на початковій стадії надання кредиту. На практиці механізм оплати дисконтного кредиту такий: позичальник одержує кредит з утриманням його ціни, а в кінці періоду сплачує номінальну вартість кредиту.