Розділ «Тема 13. Банківський моніторинг кредитування»

- отримання банком інформації про неможливість погашення заборгованості в строк та інше.

У разі виникнення порушень з боку позичальника працівник кредитного підрозділу (відділу, що займається супроводженням, моніторингом кредитних операцій) повідомляє про це підрозділ управління ризиками банку. У разі невиконання позичальником строків погашення кредитної заборгованості (чи заборгованості за нарахованими процентами) здійснюється її перенесення на рахунок простроченої кредитної заборгованості. У випадку визнання кредиту проблемним робота з ним проводиться у підрозділі з управління проблемною заборгованістю банку, куди передається кредитна справа позичальника.

Подальший моніторинг цільового використання кредиту проводиться банком для з'ясування чинників та причин, які позитивно чи негативно вплинули на дотримання позичальником умов кредитного договору щодо цільового використання кредитних коштів. Такий моніторинг допомагає виявити недоліки попередніх етапів банківського кредитного моніторингу та розробити заходи щодо усунення виявлених порушень.

Отож, під час здійснення кредитного моніторингу банківські установи повинні особливу увагу приділяти виконанню позичальником умов кредитного договору в частині цільового використання кредитних коштів. При виявленні порушень з боку позичальника банківські установи можуть вживати відповідних санкцій (штрафи, пеню тощо) або ж розірвати укладений кредитний договір та вимагати дострокового повернення наданого кредиту.

13.3. Банківський моніторинг забезпечення кредиту

Для формування єдиного підходу до порядку моніторингу забезпечення кредиту і захисту інтересів банку відповідно до статутів, внутрішніх розпоряджень і нормативних документів банків, чинного вітчизняного законодавства і нормативно-правових актів НБУ у банківській установі розробляється порядок моніторингу майна, що перебуває в заставі. Він використовується і здійснюється кредитними підрозділами спільно зі службами безпеки банку при кредитуванні суб'єктів підприємницької діяльності.

Моніторинг забезпечення - це комплекс дій, спрямованих на забезпечення контролю за кількісними, якісними та вартісними параметрами предмета застави, його правовою приналежністю та умовами зберігання.

Основною метою моніторингу застави є визначення відповідності характеристик заставленого майна, умов його зберігання та експлуатації вимогам, що зазначені у договорі застави, а також своєчасне виявлення фактів чи передумов зниження кількісних і якісних параметрів заставленого майна чи інших порушень умов договору застави з метою формування комплексу дій щодо захисту інтересів банку у сфері заставного забезпечення кредиту. Змістом моніторингу заставного забезпечення є:

- перевірка стану майна і фактичної його наявності у місці зберігання чи експлуатації;

- підтвердження прав власності заставодавця на предмет застави;

- контроль за поточною ринковою вартістю майна;

- аналіз достатності заставленого майна з урахуванням поточної інформації про наявність вимог третіх осіб на володіння предметом застави.

Банківський моніторинг забезпечення кредиту може включати:

- попередній моніторинг - перевірку права власності потенційного позичальника на майно, яке пропонується у заставу; визначення якості, вартості та порядку майбутнього зберігання предмета застави тощо;

- поточний моніторинг - виявлення негативних змін у наявності, вартості та стані предмета забезпечення протягом строку дії кредитного договору; у разі виявлення пошкодження заставленого майна, вжиття заходів щодо заміни предмета забезпечення за умови, що його загальна вартість не буде меншою від зазначеної у договорі застави;

- подальший моніторинг - здійснюється для визначення дотримання позичальником умов договору застави.

Організація моніторингу забезпечення кредиту проводиться, як правило, на плановій основі. План складається на основі даних кредитного портфеля і містить таку інформацію: назву підприємства-позичальника, номер договору застави, визначену періодичність моніторингу, фактичну дату проведення перевірки та дату, на яку планується перевірка у майбутньому.

Перевірка наявності та умов збереження заставленого майна проводиться протягом усього строку кредитної угоди з періодичністю, яка залежить від виду майна:

- для нерухомого майна - не менше ніж один раз на 3 місяці;

- для рухомого майна, обладнання, транспортних засобів (повітряний, морський, річковий транспорт) - не менше ніж один раз на квартал;