Як вимагають норми прийняті в Європейському Союзі, приміщення для тварин повинно мати необхідну висоту внутрішньої частини і об'єм, а також відповідну кількість місць і боксів, що відповідає кількості тварин. Розміри місць для корів повинні відповідати їх породі та розмірам. Окремі приміщення корівника повинні мати відповідне освітлення (природне та штучне), вентиляцію, каналізацію, воду. Будинок повинен захищати тварин від несприятливих атмосферних умов і створити можливість для відпочинку. Основні вимоги, що стосуються худобомісць для молочних корів:
• тварина всіма кінцівками повинна знаходитися на підлозі стійла;
• лягати і підводитися тварина повинна без перешкод;
• корм і вода на доступній відстані:
• підлога ізольована термічно, м'яка, не слизька;
• місце повинно мати необхідні перегородки збоку і спереду;
• комунікативний коридор і перегони повинні бути достатньо широкими і не слизькими.
Якщо для утримання корів застосовуються бокси, то вони повинні відповідати наступним вимогам:
• мати такий розмір, щоб корова могла вільно стояти на чотирьох кінцівках;
• бути так спроектовані та побудовані, щоб запобігати можливості скалічення тварин;
• застелені чистою і сухою підстилкою (солома, тирса, пісок, можуть бути матраци).
Для телят, яких як правило у домашньому господарстві утримують разом з коровою, розміри стійла чи станка залишаються такими ж. Годівницю обладнують або безпосередньо під стіною, або на невеликій віддалі від неї, якщо вважають, що краще корм роздавати спереду.
Стійла і годівниці для корови і теляти відгороджують одне від одного. З передньої стінки годівниці встановлюють міцні дерев'яні стояки, до яких зверху прибивають товсті рейки на рівні передньої стінки годівниці. До рейки кріплять прив'язь для корови і теляти.
У кінці стійла, впоперек його, обладнують жолоб, по якому сеча і гноївка виводяться назовні в спеціальну яму. Лоток має бути шириною 40, висотою 10-25 см і повинен мати уклін для стікання рідини. Яму влаштовують зовні приміщення на віддалі 1 м від стіни і накривають кришкою. При визначенні об'єму, виходять з того, що одна корова виділяє за добу приблизно 20 л сечі, нетель – 7, молодняк старше 6-місячного віку – 4, теля -2 л. Можна прийняти орієнтовні показники нагромадження гноївки залежно від тривалості стійлового періоду: 240 днів – 2,2 м3; 220 – 2 м'; 200 – 1,8 м3; 180 – 1,5 м3.
Стіни і дно ями викладають цеглою або роблять з бетону. Зверху її добре закривають і огороджують. На зиму на кришку ями кладуть товстий шар гною, щоб гноївка не замерзала.
Якщо корівник розрахований на утримання тварин на незмінній підстилці, то він повинен маги висоту стін від 3 м; підлогу роблять глиняною; годівницю по мірі потреби піднімають на бічних стійках і закріплюють на потрібній висоті.
Вентиляція призначена для видалення з приміщення повітря, де накопичуються водяна пара, шкідливі гази, пил, мікроорганізми. У приміщеннях без вентиляції надої у корів знижуються на 18%; збільшуються захворюваність і загибель телят; погіршується відтворна функція тварин. Частково повітрообмін в приміщеннях відбувається через нещільність конструкцій будівлі, вікон і дверей. Для очищення приміщення від шкідливих газів, які виділяють тварини, обладнують припливно-витяжну вентиляцію. Для цього встановлюють спеціальну трубу (шахту), виготовлену з дощок товщиною приблизно 25 мм. Дошки збивають так, щоб всередині труби протягом всієї її довжини проходили чотири канали з однаковою шириною стінок (15-20 см). Над гребенем даху труба повинна виступати на 50 – 70 см. Зверху її щільно закривають кришкою, нижче якої на віддалі 5 – 6 см роблять отвір до кожного каналу. Внизу труби влаштовують рухомий клапан, за допомогою якого регулюють приплив повітря. Трубу на зиму обов'язково утеплюють.
Площа перетину шахти повинна бути: для корів і нетелів – 250 – 300 см2; телят – 40 – 100 см2; відгодівельного молодняку – 85 см2. Припливні канали роблять перетином 20 × 20 або 20 χ 10 см на рівні верхнього краю вікон. їх забезпечують всередині бічними щитками і клапаном, що закривається, з відбивним щитком, завдяки якому повітря, що надходить, прямує вгору, де змішується з теплим повітрям і підігрівається. Зовні канал прикривають захисним козирком, що перешкоджає надходженню холодного повітря під тиском в приміщення. Загальна площа перетину протяжних каналів повинна складати 70 % від площі витяжних. Мікроклімат у корівнику мусить відповідати таким параметрам: оптимальна температура повітря – +10 – 15 °С, відносна вологість – 70 %.
Надмірна вологість повітря в приміщенні при високій температурі гальмує тепловіддачу, зумовлює перегрівання організму, тепловий удар, а низька температура є причиною зайвого витрачання кормів, зниження росту й продуктивності, простудних та шкірних захворювань. Зменшити вологість повітря можна застосуванням гігроскопічних підстилок (подрібненої озимої соломи або торфу), у недоступному для тварин місці поставити ящик із негашеним хлорним вапном.
Вуглекислий газ не має запаху, виділяється тваринами при диханні і накопичується в приміщеннях при недостатній вентиляції, що призводить до погіршення показників мікроклімату. Висока концентрація вуглекислого газу пригнічує організм, знижує засвоєння кормів, захисні властивості, відтворну функцію. Вміст СО2 в повітрі приміщень для дорослої худоби не повинен перевищувати 0,25 %, молодняку – 0,2 %.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи утримання тварин» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання великої рогатої худоби у приватному секторі“ на сторінці 2. Приємного читання.
