Розділ «2.1.5. Зернові бобові культури»

Насіння люпину під час проростання виносить на поверхню сім'ядолі, тому дружні сходи його з'являються за умови сівби у вологий шар фунту на глибину: на легких фунтах 3-4 см, на важких 2-3 см.

Догляд за люпином у суху весну починають з післяпосівного коткування фунту гладкими котками в агрегаті з легкими боронами. Як що під культивацію не вносили гербіцидів, то в холодну весну, коли поява сходів люпину затягується, площу боронують легкими боронами під певним кутом до напряму сівби, знищуючи бур'яни у фазі утворення зародкового корінця 2-5 мм завдовжки. До боронування бажано внести гербіциди. Застосовують також післясходове боронування добре вкоріненого люпину, яке проводять у фазі 2-4 справжніх листки в другу половину дня, коли в рослин зменшується тургор.

На широкорядних і стрічкових посівах 2-3 рази за вегетацію розпушують міжряддя: перший раз після проведення післясходового боронування на глибину 10-12 см, другий – через 12-15 днів на глибину 5-6 см, третій – у фазі бутонізації на глибину 6-8 см. Для захисту люпину від кореневих гнилей, люпинового довгоносика посіви у фазі бутонізації рослин обприскують інсекто-гербіцидною сумішшю концентрату Бі-58 новий з фундазолом.

Збирання. Люпин на зерно достигає недружно: першими достигають боби й насіння на центральних китицях, пізніше – на бічних. Для якісного проведення збирання застосовують десикацію (підсушування) люпину, обприскуючи рослини під час побуріння бобів на центральних китицях розчином реглону-супер з витратою 4-5 л/га, 5%-им розчином радонистого натрію або 7%-им – аміачної селітри.

На площах із застосуванням десикації люпини збирають переважно прямим комбайнуванням; без проведення десикації, на забур'янених площах – роздільним способом при побурінні на рослинах 70-75% бобів, насінники – при дозріванні 95% бобів. Використовують на збиранні жатки ЖРБ-4ДА, ЖРС-5, зернові комбайни СК-5М та інші з частотою обертів барабана 700-850 об./хв при вологості стулок бобів 13- 16% і 850-1100 об./хв при вологості їх 16-19%.

Обмолочене насіння ретельно очищають на зерноочисних машинах ОВС-25, ЗВС-20А від незрілого, битого зерна, різних домішок, підсушують на зерносушарках при температурі 20-25°С до вологості 14- 15%. Зберігають його в зерносховищах у мішках або в засіках шаром 1,5 м.

Кормовий люпин, який вирощують на зелений корм або сіно, скошують у фазі бутонізації або цвітіння рослин на висоті 12-13 см, після чого люпин добре відростає і дає другий урожай зеленої маси, яку використовують на корм худобі або зелене добриво. Люпин на силос збирають у фазі блискучих бобів.

Люпин, вирощуваний на зелене добриво, заорюють у фазі блискучих бобів. Післяжнивний та післяукісний люпини заорюють, коли настане стійке похолодання.

2.1.5.4. Квасоля

Господарське значення. Квасоля є цінною зернобобовою високобілковою харчовою культурою. Вміст білка в її зерні становить 28- 30%. За якістю білок квасолі наближається до білків м'яса і добре засвоюється організмом людини. Насіння квасолі містить також органічні й мінеральні речовини: вуглеводи (45-52%), в тому числі цукор (5,2%), жир (1,8%) зольні елементи (4%), а також вітаміни A, B1, В2 та ін. Його широко використовують для приготування різних поживних і смачних страв – супів, борщів, вінегретів, пирогів, пюре тощо; дієтичних страв для хворих При захворюваннях печінки, сечового міхура; як сировину для консервної промисловості. У харчуванні використовують також зелені боби (спаржеві сорти квасолі), які містять до 15% білка, до 2% цукру, багаті на суху речовину та вітамін С. Використання квасолі як кормової культури обмежене через те, що в її недозрілих бобах, насінні, зелених листках містяться отруйні речовини.

Деякі види квасолі, наприклад багатоквіткову, з довгими виткими стеблами, використовують як декоративну рослину: вона є окрасою веранд, балконів, садових куточків відпочинку та ін.

Морфобіологічні та екологічні особливості. В Україні в польовій культурі поширена квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris Savi) (рис. 2.1.26), На присадибних ділянках трапляється квасоля багатоквіткова (Phaseolus multiflorus Wild). Квасоля звичайна – одна з найбільш теплолюбних культур серед зернобобових. Насіння її починає проростати при 10°С, сходи нормально ростуть лише при 12-14°С і гинуть при незначних заморозках – мінус 0,5-1 °С. У період вегетації оптимальною для росту й розвитку квасолі є температура 22-25°С.

Рис. 2.1.26. Квасоля звичайна: а – загальний вигляд: б – боби й насіння

Для проростання насіння квасолі потрібно багато вологи – близько 105 % від його маси, проте сходи добре витримують посуху. Дуже чутлива квасоля до нестачі вологи в ґрунті та повітряної посухи в період цвітіння – достигання (обпадають квітки, зав'язі). Найсприятливішою вологістю грунту в період вегетації є 70-80% НВ.

Кращими ґрунтами для квасолі є легкі за механічним складом чорноземи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (pH 6,5-7,5). На важких, кислих, заболочених або надто легких піщаних грунтах рослини ростуть погано.

Квасоля – світлолюбна культура, проте добре розвивається і при затіненні. Більшість форм звичайної квасолі – рослини короткого дня. За тривалістю вегетаційного періоду сорти поділяються на ранні, які достигають за 75-85 днів, середньостиглі (85-100) і пізньостиглі (100- 120 днів і більше).

Районовані сорти: Буковинка, Галактика, Докучаєвська, Панна, Стріке, Вид, Царівна, Серенгеті, Палаті, Патіон та ін.

Технологія вирощування. Квасолю в сівозміні висівають після озимих і ярих зернових культур, картоплі, цукрових буряків, кукурудзи, льону-довгунця. У сівозміні квасолю не слід повертати на попереднє місце раніше як через 4-5 років.

Основний обробіток ґрунту після стерньових попередників починається з лущення стерні дисковими лущильниками (ЛДГ-10А, ЛДГ-15А, ЛДГ-20) на глибину 6-8 см. Якщо треба, поле дискують удруге на глибину 10-12 см. Запирієні площі дискують двічі на глибину 10-12 см, засмічені осотом ^ спочатку дискують на 6-8 см і вдруге лущать полицевими лущильниками (ППЛ-10-25) на глибину 12-14 см. Після кукурудзи замість дискових лущильників використовують важкі дискові борони (БДТ-10). Після таких попередників квасолі, як цукрові буряки, картопля, і на полі, чистому від бур'янів, лущення не проводять.

Зяблеву оранку здійснюють плугами з передплужниками (ПЛН- 5-35, ПЛН-6-35) на глибину 20-22 см, після кукурудзи 25-27 см.