Розділ «2.1.5. Зернові бобові культури»

Рослинництво

Морфобіологічні і екологічні особливості. Люпин – Одно- або багаторічна трав'яниста рослина. В СНД поширені три види однорічного люпину: синій, або вузьколистий (L. agnustifolius), жовтий (L. luteus) і білий (L. albus) та один вид багаторічного люпину (L. polyphyllus). Як декоративну рослину вирощують люпин мінливий (L. mutabilis). Заслуговує на увагу як перспективний вид за високий вміст жиру в насінні (15 – 20 %). У виробничих посівах України вирощують однорічні види кормового липину – переважно жовтий та білий (рис. 2.1.25).

Види люпину: а – вузьколистий (синій): б – жовтий: в – багаторічний

Рис. 2.1.25. Види люпину: а – вузьколистий (синій): б – жовтий: в – багаторічний

Серед вирощуваних люпинів найбільш вибагливий до тепла на початку вегетації люпин білий, насіння якого починає проростати при температурі ґрунту близько 4-6°С, сходи витримують зниження температури до мінус 3-4°С. Насіння жовтого люпину проростає при 3-5°С, а сходи виживають при заморозках до мінус 4-5°С.

Найменш вибагливий до тепла люпин вузьколистий. Його насіння проростає при температурі 2-4°С і сходи не гинуть навіть з настанням заморозків до мінус 6-8°С.

У період вегетації всі види люпинів, насамперед білий, формують високий урожай насіння при достатньо високих сумах ефективних температур, зокрема вузьколистий – при сумі температур 2400°С, жовтий – 2600°С, білий – 2800°С.

Нормально ростуть і розвиваються люпини в умовах достатнього зволоження ґрунту. Особливо вибагливі вони до вологи під час проростання насіння, яке при бубнявінні поглинає в 2-3 рази більше води, ніж насіння зернових культур, а також у період від бутонізації до зав'язування бобів. Проте в другу половину вегетації, коли коріння люпинів проникає глибоко в ірунт, рослини здатні добре витримувати посуху. Транспіраційний коефіцієнт у люпинів, залежно від виду, становить 600-700. Синій і жовтий люпини, завдяки добре розвиненій і фізіологічно активній кореневій системі, котра здатна засвоювати важкорозчинні мінеральні сполуки ґрунту, добре ростуть на дерново-підзолистих та інших малородючих піщаних грунтах.

Малопридатні для них важкі глинясті ґрунти із щільним підґрунтям. Люпини, крім білого, витримують значну кислотність ґрунту (pH 5 і нижче) і дуже погано ростуть на ґрунтах з великою кількістю вапна, яке викликає хлороз рослин. Люпин білий краще росте на більш родючих ґрунтах з реакцією грунтового розчину, близькою до нейтральної (pH 6-6,8).

Вегетаційний період люпинів, залежно від сорту й умов вирощування, становить 120-160 днів. Люпини – світлолюбні рослини довгого дня, з добре виявленим геліотропізмом: у них листки завжди спрямовані пластинками перпендикулярно до променів сонця і, як кошики соняшнику, "рухаються за сонцем".

Технологія вирощування. Кращими попередниками для люпинів на зерно є удобрені озимі та ярі зернові культури, а також картопля, кукурудза, цукрові буряки. Проте слід враховувати, що при вирощуванні люпинів після просапних культур, під які вносили високі дози гною, можливе недружне й запізніле достигання насіння. Якщо в господарстві вирощують кормовий і сидеральний "гіркий" люпин, який подекуди ще зустрічається, то під кормовий треба відводити площі, на яких протягом останніх 3-4 років не вирощували "гіркого" люпину. Насіння останнього має досить тверду оболонку, тому, потрапляючи в

Грунт під час збирання, може давати сходи через 2-3 роки, навіть на 4- ий рік, і засмічувати посіви кормового люпину.

Не рекомендується висівати люпин на зерно після інших бобових культур або поряд з ними, а також повертати його на попереднє місце в сівозміні раніше як через 7-8 років, а сорти, стійкі проти фузаріозу (Лідер, Кастричник), – через 4-5 років. Такий захід знижує ураження люпину властивими для бобових хворобами і шкідниками.

Люпин на зелене добриво або зелений корм вирощують у польових сівозмінах переважно в паровому полі. У кормових сівозмінах "солодкі" люпини розміщують на полях після однорічних трав. Багато господарств застосовують післяжнивні та післяукісні посіви люпину на зелене добриво або на зелений корм, розміщуючи їх після озимого жита, ячменю, які рано дозрівають і звільняють поле, та після озимого жита, котре вирощують на зелений корм.

Великого поширення набирають змішані посіви люпину з кукурудзою, ярою викою, вівсом, горохом, які дають вищий і якісніший урожай зеленого корму, ніж чисті посіви зазначених культур.

Заслуговують на увагу змішані посіви люпину з житом або пшеницею. До зими люпин формує 60-70 ц/га зеленої маси, яка взимку виконує роль куліс, а навесні розкладається, і озимина забезпечується поживними речовинами.

Основний обробіток ґрунту під люпин, як і під інші зернові бобові культури ранніх строків сівби, включає лущення (одне або два, залежно від кількості і видового складу бур'янів) та зяблеву оранку плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛП-6-35. Дерновопідзолисті грунти орють на глибину орного шару при вирощуванні білого люпину, чорноземи – на глибину 25-27 см.

Рано навесні ґрунт боронують зубовими боронами БЗТС-4,0, після чого проводять культивацію культиваторами КІИП-8, КПС-4 та ін. в агрегаті з боронами БЗТС-1,0 на глибину 6-8 см. На легких піщаних, супіщаних грунтах обмежуються лише боронуванням з використанням важких борін. Пухкі грунти перед сівбою ущільнюють кільчасто- шпоровими котками ЗККШ-6. Під передпосівну культивацію вносять гербіциди, дозволені "Переліком...".

Удобрення. При вирощуванні люпинів застосовують, звичайно, фосфорно-калійні добрива, які, крім забезпечення рослин поживними речовинами, підвищують стійкість їх проти фузаріозу. На легких піщаних і супіщаних фунтах, на яких вирощують жовтий або вузьколистий люпин, під зяблеву оранку слід вносити до 60 кг/га д. р. фосфору і 90 кг/га калію. На більш важких за механічним складом фунтах калію й фосфору вносять по 60 кг/га. З фосфорних добрив краще використовувати фосфоритне добриво, фосфор якого добре засвоюється люпином. Під білий люпин фосфорні та калійні добрива вносять з розрахунку Р90-120К90.

Сівба. Сіють люпин добре очищеним, відсортованим насінням із схожістю не менше 87%, чистотою 97-98%. Насіння перед сівбою протруюють проти фузаріозу, аскохітозу, атракнозу, пліснявіння. У день сівби насіння обробляють ризоторфіном або іншими бактеріальними препаратами. У разі виявлення в фунті значної кількості азотфіксуючих бактерій інокуляція насіння не обов'язкова.

Більшість районованих сортів люпину сіють одночасно або слідом за ранніми зерновими культурами – при температурі фунту 5-6°С, а післяжнивний та післяукісний – негайно після збирання попередньої культури. Найпоширеніший спосіб сівби – звичайний рядковий, а на забур'янених полях та ущільнених фунтах вдаються до широкорядної сівби з шириною міжрядь 45 см або сфічкової за схемою 45×2×15 см.

Норма висіву жовтого люпину при звичайній рядковій сівбі близько 1,1-1,3 млн/га зерен, або 160-180 кг/га; синього – також 1,1- 1,3 млн/га зерен, або 180-200 кг/га, білого 0,9-1 млн/га зерен, або 200- 250 кг/га. За вузькорядної сівби люпину на зелене добриво або зелений корм норму висіву збільшують на 20-25%, при широкорядній сівбі жовтого, вузьколистого люпинів – по 0,5-0,6 млн/га (80-90 кг/га), білого – теж 0,5-0,6 млн/га (100г 120 кг/га); при стрічковій сівбі висівають на 20 % більше насіння, ніж при широкорядній.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.1.5. Зернові бобові культури“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА ПЕРША. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ

  • 1.2. ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3. АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва

  • 1.3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту

  • 1.3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин

  • 1.3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток

  • 1.3.7. Збиральні роботи

  • 1.3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур

  • 1.3.9. Змішані та проміжні посіви

  • 1.4. АГРОХІМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ, БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5.2. Біоенергетичні основи рослинництва

  • 1.5.3. Економічні основи рослинництва

  • 1.6. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю

  • 1.7. ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

  • 1.7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння

  • ЧАСТИНА ДРУГА. БІОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 2.1. ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

  • 2.1.2. Озимі хліба

  • 2.1.3. Ярі зернові і круп 'яні культури

  • 2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури

  • 2.1.5. Зернові бобові культури
  • 2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ

  • 2.2.4. Ефіроолійні культури

  • 2.2.5. Прядивні культури

  • 3.4. БУЛЬБОПЛОДИ ТА БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

  • 3.4.2. Баштанні культури

  • 4.5. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи