Найважче контролюються рухи задньої і середньо-передньої частини язика, рухи язика при творенні голосних. Найкраще відчуваються і контролюються артикуляції губ і кінчика язика. Проте постійною увагою до артикуляції можна навчитися свідомо контролювати роботу будь-якого мовного органа.
Будемо вважати, що ми ознайомились із термінологією, якою фахівці позначають будову мовного апарата, і надалі це допоможе нам з'ясувати як розв'язувати ті чи інші проблеми неякісного мовлення.
Опрацьовуючи цю тему, слід також визначити головні принципи професійного дихання і закріпити цей матеріал практичними вправами, які одночасно з поглибленням розуміння теорії, допоможуть студентам налагодити власне правильне дихання.
У звичайному (фізіологічному) диханні ритмічно чергуються вдих-видих-пауза; наш органом регулює цей процес, як звичайно, автоматично, підсвідомо. Дихання під час виразного читання вирізняється тим, що воно стає свідомо контрольованим, керованим і являє собою швидкий вдих, паузу і повільний видих. Однією з причин швидкої перевтоми голосотворчого апарату є невміння володіти своїм диханням. Правильно дихати під час виразного читання – це:
• а) своєчасно і непомітно (безшумно) наповнювати легені повітрям;
• б) рівномірно, „раціонально”й економно його використовувати;
• в) не витрачати запасу повітря до останку, щоб не захлинутися;
• г) не перевантажувати без потреби легені повітрям „про запас” (глибина вдиху має бути прямо пропорційною довжині фрази, яку треба буде вимовити без зупинки).
Залежно від техніки дихання (тобто від того, які м'язи беруть участь у дихальному процесі), прийнято виокремлювати чотири його типи:
• 1. Ключичне (або верхнє). Здійснюється внаслідок скорочення м'язів, що піднімають і опускають плечі й верхню частину грудної клітки. Це слабке, поверхневе дихання, при якому повітрям заповнюється лише верхня частина легень, а тому дихати доводиться набагато частіше.
• 2. Грудне („жіночий тип”). Відбувається внаслідок зміни поперечного об'єму грудної клітки завдяки скороченню міжреберних м'язів. Діафрагма залишається малорухомою, живіт утягується, відтак вдих і видих виходять недостатньо енергійними, тому що повітрям заповнюється лише середня частина легень.
• 3. Діафрагмальне („чоловічий тип”). Дихання відбувається внаслідок зміни поздовжнього об'єму грудної клітки завдяки скороченню діафрагми. Міжреберні м'язи майже не скорочуються, а тому повітрям заповнюється переважно нижня частина легень.
• 4. Комбіноване (діафрагмально-реберне). Вдих і видих відбуваються внаслідок включення в процес дихання всього м'язового апарата грудної клітки, що забезпечує зміну її об'єму й у повздовжньому, і в поперечному напрямках (тобто скорочуються і міжреберні м'язи, і діафрагма). Унаслідок цього повітрям заповнюються всі ділянки легень.
Саме комбінований тип дихання є найдоцільнішим під час виразного читання, а тому читцям дуже важливо його тренувати. Щоб відпрацювати техніку комбінованого дихання, виконуємо таку вправу:
– встати, розправити плечі, одну руку покласти на ребра, другу – на діафрагму (для самоконтролю). Під час вдиху ви повинні відчути, як грудна клітка розширюється і в поперечному, і в повздовжньому напрямках; діафрагма опускається, унаслідок чого живіт злегка виступає вперед; міжреберні й черевні м'язи скорочуються; при цьому плечі не піднімаються. Кінцевою метою розвитку комбінованого типу дихання є не просте вміння вдихнути максимальну кількість повітря, а тренування довгого видиху і здатності раціонально витрачати запас повітря, щоб його вистачило саме до того моменту, коли в мовленні можна зробити паузу і поповнити запас.
Існують вправи, регулярне виконання яких дасть змогу навчитися здійснювати контроль за кількістю набраного повітря і раціонально його використовувати:
• 1. "Рядок за рядком". Встати, розправити плечі. На “раз” зробити вдих, на “два” – затримати дихання, на “три” – починати лічити вголос спочатку від 1 до 5, за другим видихом – від 1 до 10, за третім – від 1 до 15 (не добираючи повітря під час рахунку). Замість лічби можна дібрати різні за довжиною фрази. Необхідно контролювати кількість повітря, що набирається: воно повинно збільшуватися прямо пропорційно довжині конкретної фрази. Подібне тренування можна виконати й на іншому матеріалі. Виберіть вірш на 4-5 строф із середньою довжиною рядків. Вдихніть і прочитайте один рядок. Після другого вдиху – два рядки, після третього – три рядки, потім чотири, п'ять рядків.
• 2. "Ковалі". На “раз” зробіть вдих, на “два” – затримайте дихання, а далі промовляйте скоромовку: „У веселому селі жили-були ковалі: раз коваль, два коваль, три коваль”. Цікаво, скільки ковалів ви перелічите на одному видиху?
• 3. „Духмяна троянда”. Уявіть, що перед вами духмяна троянда На „раз-два” вдихніть її запах, на мить затримайте дихання, не розслаблюючи м'язів, а потім починайте повільно видихати, щоб довше зберегти залах квітки. Щоб уникнути запаморочення, вдихи повинні бути помірної глибини.
• 4. „М'ячик, що спускається". На „раз-два” підніміть руки через сторони догори, ставши при цьому навшпиньки, на мить затримайте дихання. А тепер починайте повільно опускати руки, одночасно присідаючи. При цьому вимовляйте звук „с” (або „ш”).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 1: Дихання та голос“ на сторінці 3. Приємного читання.
