— Єдине, що мені може знадобитися на чорний день, — це ліхтар, — сказала міс Марпл.
Вона знову потиснула їм руки.
— Дуже вам дякую, містере Бродриб. І вам теж, містере Шустер. Ви були такі добрі до мене, надавши всю ту інформацію, без якої я не змогла б нічого зробити.
— Ви справді хочете, щоб ми переказали вам гроші на ваш поточний рахунок?
— Так, — підтвердила міс Марпл. — Я маю намір їх витратити. Повтішатися певними життєвими радощами завдяки їм.
Вона обернулася у дверях і засміялася. І на якусь мить Шустер, що був обдарований трохи багатшою уявою, ніж Бродриб, побачив туманне видіння молодої й гарної дівчини, яка потискає руку вікарію на сільському святі. То був, як він зрозумів через хвилину, спогад із часів його юності. І саме міс Марпл на якусь мить нагадала йому ту дівчину — молоду, щасливу, відкриту для всіх радощів життя.
— Містер Рейфаєл схвалив би мій намір, — сказала міс Марпл.
І вийшла за двері.
— Немезида, — сказав містер Бродриб. — Так назвав її Рейфаєл. Ніколи не бачив жінку, яка була б менше схожою на Немезиду, ніж ця. Ти згоден зі мною?
Шустер ствердно кивнув головою.
— Певно, містер Рейфаєл хотів просто пожартувати. А пожартувати він любив, — сказав Бродриб.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Немезида» автора Аґата Кристі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ КІЛЬКА ОСТАННІХ СЦЕН“ на сторінці 5. Приємного читання.