Жодної реакції.
Він зітхнув.
– Щиро кажучи, мені теж омари не смакують. Але, ти знаєш… я мушу регулярно їх їсти. Чому? Бо так заведено у людей в моєму становищі.
Піджак напнувся на його могутніх грудях, коли він випростав свої руки.
– Омари, ікра, шампанське. «Феррарі», до яких немає запчастин, колишні топ-моделі, що вимагають компенсацій за розлучення. Самотність на великій яхті, спека на Сейшелах. Ми робимо багато речей, які нам насправді не до шмиги, правда? Але вони потрібні для підтримання мотивації. Не моєї, а мотивації людей, що працюють на мене. Вони мають бачити символи успіху – те, чого я досяг, те, чого вони можуть досягти, якщо виконуватимуть свою роботу, чи не так?
Він устромив сигарету між своїх м’ясистих губ. Сигарета видавалась непропорційно крихітною проти його велетенської голови.
– І, звісно, ці символи статусу також нагадують моїм потенційним суперникам і конкурентам про моє могуття. Те саме стосується насильства і жорстокості. Я не люблю їх. Але іноді вони необхідні для підтримання мотивації. Вони заохочують боржників сплачувати мені те, що вони мені винні. Схиляють їх не діяти проти мене…
Він запалив сигарету від пістолета-запальнички.
– Був, наприклад, один фахівець, який переробляв зброю для моїх людей. Він пішов у відставку. Я визнаю, що людина має право радше займатись мотоциклами, ніж зброєю. Але я не можу прийняти того, що він дає «Узі» комусь, хто, як він сам знає, вже убив кількох моїх людей.
Здоровань постукав по склу акваріума.
Погляд молодшого і старшого простежив за його пальцем. Молодший здригнувся. Старший просто дивився.
Білий камінь з хвилястою травою – то був не камінь. І відблиск ішов не від кристала. А від золотого зуба.
– Нині люди часто вважають, що відрубування голови – це надмірність. Але якщо ви хочете прищепити почуття лояльності своїм співробітникам, іноді треба вдаватись до виняткових засобів. Я впевнений, старший інспекторе, ви погодитеся зі мною.
– Перепрошую? – перепитав літній чоловік.
Здоровило схилив голову набік і насмішкувато подивився на нього.
– Недочуваєте, старший інспекторе?
Літній чоловік перевів погляд з акваріума на здорованя.
– Старість дається взнаки. Тож якби ви могли говорити трохи голосніше…
Твілінґен розреготався від несподіванки.
– Голосніше?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Ю Несбьо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята“ на сторінці 5. Приємного читання.