Розділ «Частина друга Конкурентна перевага»

У стані сильного алкогольного сп’яніння, майже перед станом повного отупіння на людину іноді сходить осяяння. Занепад сексуальності на Заході, звісно, є предметом досліджень для соціологів. Дарма намагатися пояснювати його лише тими чи іншими індивідуальними психологічними факторами. Поглянувши на Жан-Іва, я раптом збагнув: саме він чудово ілюструє мою теорію, і це його бентежить. Він не тільки більше не займався сексом і не мав часу, щоб спробувати щось змінити, але в нього не було щонайменшого бажання для цього, а це ще гірше. Він на власній плоті відчував, що життя неухильно минає, до нього вже долинав запах смерті.

— Але ж… — після тривалої паузи заперечив він. — Я чув, що клуби свінгерів мають успіх.

— Ні, саме зараз вони зазнають все більших проблем. Відкривається багато нових клубів, але вони майже відразу закриваються, бо в них немає клієнтів. У Парижі існує всього два насправді великих клуби «Кріс та Маню» та «Два плюс два» та й ті лише в суботу увечері бувають заповнені. Для міста з десятьма мільйонами мешканців це дуже мало, набагато менше, ніж на початку 90-х. Клуби свінгерів — дуже приваблива формула, але це вже не модно, бо люди більше не хочуть нічим обмінюватися. Менталітет змінився. На мою думку, свінгерство має такі ж шанси вижити, як і автостоп у 70-х. Сьогодні лише садомазохізм тримається на плаву…

При цих словах Валері кинула на мене гнівний погляд, навіть вдарила мене під столом ногою. Я здивовано подивився на неї, кілька секунд розмірковував, а потім, зрозумівши, заспокійливо кивнув: звичайно, я не говоритиму про Одрі. Жан-Ів нічого не помітив.

— Отже, — продовжував я, — з одного боку, в тебе сотні мільйонів західних туристів, які мають усе, але позбавлені можливості мати сексуальне задоволення: вони постійно шукають, але нічого не знаходять і через це відчувають себе вкрай нещасними, ображеними до глибини душі. З іншого боку, в тебе є кілька мільярдів людей, які не мають нічого, які пухнуть з голоду, вмирають молодими, живуть у страшних умовах і в яких немає нічого більш цінного, ніж власне тіло і незаймана сексуальність. Це так просто, надто просто зрозуміти: ми маємо ідеальні умови для обміну. Навіть важко собі уявити, скільки грошей можна тут заробити, але одне зрозуміло: більше, ніж у галузі інформаційних технологій, більше, ніж у біотехнології, більше, ніж у засобах масової інформації. Немає такого сектора в економіціи, який би можна було порівняти по дохідності з сексуальним туризмом.

Жан-Ів нічого не відповів. У цю мить з боку оркестру пролунали перші акорди. Танцівниці були гарні та привабливі, їх плісировані спідниці кружляли, відверто відкриваючи засмаглі стегна, немов яскраво ілюструючи мою промову. Спочатку я подумав, що він нічого не відповість, просто перетравить ідею і все. Проте хвилин за п’ять він повернувся до цієї теми:

— Ну, на мусульманські країни твоя система не поширюється…

— Жодних проблем, їм ти залишиш тур «Ельдорадо — завжди нові відкриття». Можеш навіть підняти його під більш строгу формулу з гірськими походами, екологічним туризмом, щось на кшталт «Останнього героя», яке ти міг би назвати «Ельдорадо — завжди нові пригоди»; скоріше за все, він матиме успіх у Франції та англосаксонських країнах. Натомість секс-клуби добре приживуться в середземноморських країнах та в Німеччині.

Цього разу він щиро усміхнувся.

— Ти міг би зробити непогану кар’єру в туризмі… — напівсерйозно мовив він. — У тебе багато ідей…

— Так, так, ідей багато… — Моя голова йшла обертом. Я вже не міг розрізнити танцівниць, залпом допив свій коктейль. — Мабуть, у мене справді є багато ідей, проте я неспроможний зануритись у розрахунок основної діяльності, скласти попередній кошторис. Чого-чого, а ідей у мене багато…

Я не дуже добре пам’ятаю решту вечора, схоже, заснув. Прокинувся я у своєму ліжку. Біля мене лежала й рівно дихала гола Валері. Потягнувшись за сигаретами, я розбудив її.

— Добряче ж ти набрався вчора…

— Так, але все те, про що я казав Жан-Іву, я казав серйозно.

— Здається, він так і зрозумів… — Вона пальцями погладила мій живіт. — Схоже, ти маєш рацію. Сексуальна революція на Заході вже завершилася.

— І ти знаєш чому?

— Ні, — невпевнено відповіла вона, — гадаю, що не знаю.

Я запалив сигарету, зручно влаштувався на підголівнику і сказав: «Відсмокчи в мене». Вона здивовано подивилась на мене, потім наблизила своє обличчя до мого члена. «Ось!» — переможно вигукнув я. Вона розпрямилась і здивовано подивилася на мене.

— Бачиш, я сказав тобі «Відсмокчи», і ти була згодна це робити. Але ж ти не відчувала ніякого бажання.

— Так, я не думала про це. Проте мені приємно, я відчуваю задоволення.