— Це лише зміцнювальний засіб, мій сину, доторк до стародавньої релігії, щоб поновити твоє почуття вини і змусити тебе подумати про те, що Слід регулярно відвідувати церкву. Ти відпав від віри!
— А що ж іще я міг зробити — рекрутові заборонено ходити у каплицю під час навчання.
— Обставини — це не вибачення, але цього разу ти здобудеш прощення, бо Ахура Мазда — всепрощаючий.
— А що буде з моїм товаришем — шпигуном?
— Забудь свої підозри, бо вони не гідні послідовника Зороастри. Цей бідолашний хлопець не повинен постраждати через свій природній нахил бути приязним, допомагати своїм приятелям, підтримувати в них чистоту, через те, що володіє крихітним годинником, який клацає. Окрім того, гадаю, ти будеш проти того, щоб я вдався до логіки — як він може бути шпигуном? Щоб бути шпигуном, він повинен бути чінгером, а чінгери семи футів зросту і з хвостом. Збагнув?
— Так, так, — пробурмотів Білл. — Я міг би і сам додуматись до цього, однак це не пояснює все…
— Це задовольняє мене і мусить вдовольнити тебе. Я відчуваю, що тобою заволодів Агріман і примушує тебе погано думати про своїх товаришів. Швидше наклади на себе покуту і приєднайся до моєї короткої молитви, поки начальник пральні не заступив на службу.
Цей ритуал було швидко виконано, і Білл допоміг поскладати предмети культу назад у скриньку і простежив, як вона зникла у столі. Він попрощався і повернувся, щоб піти.
— Одну хвилину, сину мій, — мовив капелан із найтеплішою усмішкою, водночас потягшись рукою за спину і вхопивши кінчик краватки. Він розвернув комір і, як тільки той став на місце, блаженний вираз зник з його обличчя, а натомість залунало сердите гарчання.
— Куди ти зібрався йти, йолопе! Опусти свій зад на стілець знову.
— А-але, — затинаючись, вимовив Білл, — ви сказали, що я вільний.
— Це сказав капелан, а я — начальник пральні, і не маю з ним нічого спільного. Тепер — швидко — як звуть цього чінгерівського шпигуна, якого ти переховуєш.
— Я розповів вам про це під присягою…
— Ти розказав про це капеланові, а він тримає слово і не говорив мені, але трапилося так, що я почув. — Він натис червону кнопку на пульті. — Поліція зараз з’явиться. Ти заговориш, перш ніж вони прийдуть, йолопе, або тебе протягнуть під кілем без скафандру і позбавлять права користуватись їдальнею на рік. Ім’я?
— Трудяга Бігер, — схлипнув Білл, коли важкі кроки загупали у коридорі і в крихітну кімнату ввалилися двоє здоровил у червоних шапках.
— У мене для вас є шпигун, хлопці, — тріумфально виголосив начальник пральні, і поліцейські, скреготнувши зубами, з утробним завиванням накинулися на Білла. Він упав під зливою кулаків і кийків й умився юшкою ще до того, як начальник пральні відтяг недоумкуватих кремезнів, які не зводили з нього очей.
— Не він… — вигукнув офіцер і кинув Біллові рушник витерти кров. — Це наш інформатор, лояльний патріот, герой, який виказав свого товариша на ім’я Трудяга Бігср, що його ми зараз схопимо і закуємо, а потім допитаємо. Рушаймо.
Поліцейські тримали Білла між собою, і, поки вони дісталися до запобіжникового відсіку, швидкий біг трохи привів його до пам’яті.
Начальник пральні прочинив двері рівно настільки, щоб просунути голову.
— Гей, хлопці, — привітно гукнув він. — Трудяга Бігер тут?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Білл - Герой Галактики» автора Гаррі Гаррісон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КНИГА ПЕРША“ на сторінці 15. Приємного читання.