Слуги правосуддя

Я знав що це спрацює, з особистого досвіду. Але я не міг так сказати. І відповів, мовчки, “Дякую, Станціє, добре що я тепер це знаю”. Я знав, і також з особистого досвіду, наскільки корисним може бути АІ, коли ви йому сподобалися, і якими обструктивними і марними були б мої намагання, якби він мав якісь причини для неприязні або образи. Я був щиро, приємно здивований, виявивши, що Станція сама, на добровільних засадах, дає мені інформацію. Вголос я сказав, до людини, яка присіла переді мною,

- То як вас звуть?

- Пішов ти, - сказала вона, трохи сухувато. Проте і далі дивилась на побитий сервіз.

- Яке було ім’я капітана, яке ви стерли, перш ніж торгувати сервізом? - Напис на внутрішній стороні кришки скриньки був затертий, хтось видалив ім’я, яке, як я підозрював, могло би дозволити простежити його походження.

- Чому б вам не почекати до завтра, щоб допитати мене? - запитала вона. - Навіщо робити це зараз. Завтра у вас будуть відповіді на всі ваші питання.

“Збільшення швидкості серцебиття, - сказала Станція в моє вухо, - дихання теж прискорилося”.

Ага. Вголос я сказав,

- Процедура безвідмовна, зрештою. Але ліки будуть вбивати вас. Цю частину пам’яті у будь-якому разі.

Вона нарешті подивилася на мене. Моргнула, повільно.

- Флот-капітан Брек Міанаї, ти впевнений, що у тебе все в порядку? Це не має ніякого сенсу взагалі.

Я закрив скриньку. Узяв її, піднявся і сказав,

- Капітан Хентіс продала цей набір громадянці Фоші Денсе. Донька Фоші розбила його і Фоші вирішила, що сервіз втратив будь-яку цінність, і викинула геть. - Я повернувся і простягнув коробку П’ятій, яка знову змінила у дверях Восьму. Власне кажучи, чайний сервіз належав їй. Вона була тою, хто пішов на неприємності, вибираючи його залишки з кошика для сміття, після того як Роуд Денсе, переповнившись люттю через те що її матір перечить їй, кинула його на підлогу. - Було цікаво зустрітися з вами. Сподіваюся, що незабаром зможу поговорити з вами знову…

Коли я вийшов з Безпеки у головний зал Станції, з Кальр П’ятою позаду, яка несла потрощений чайний сервіз, Станція сказала мені на вухо “Капітане, головний священик щойно покинула резиденцію адміністратора і шукає вас”.

У Радч-просторі “головний священик” без додаткових модифікаторів означав головного священника Амаат. На Айзек-станції головним священиком Амаат була жінка на ім’я Іфіан Бос. Я познайомився з нею, коли вона була офіційно-дещо-ображено на похоронах Перекладача Ділік. Після того я не розмовляв з нею.

“Дякую, Станціє”. Отже її Преосвященство Іфіан негайно покинула резиденцію адміністратора, повернула в мою сторону, і пішла до мене. Станція, без сумніву, сказала їй, де я знаходжуся.

Я не хотів говорити з нею зараз. Я хотів би поговорити з губернатором Гард про людину, ув’язнену в Безпеці, а потім вирішити деякі питання щодо квартирування моїх солдатів. Але Станція досить чітко сказала мені, що головний священик Іфіан шукала мене, щоб я не міг уникнути зустрічі. І навіть якщо б я спробував зробити це зараз, я не був би у змозі робити це досить довго, якщо не брати до уваги можливість залишити станцію взагалі.

Я підійшов до центру потертої, колись білої підлоги на цокольному поверсі і зупинився.

- Капітане! - привіталася головний священик, і, підійшовши до мене, вклонилася скупо розрахованим жестом. Я подумав, що ні на міліметр глибше, ніж того вимагав мій ранг. Вона була десь на два сантиметри нижча за мене, струнка, з низьким грудним голосом, і тримала себе і говорила з впевненою манерою людини зі зв’язками і ресурсами, які зробили можливим її призначення на Високопреосвященство. Громадяни обходили по обидва боки місце, де ми стояли, пальто і куртки виблискували ювелірними виробами, медалями і асоціативними орнаментами. Звичайний повсякденний день у залі. Більшість з тих, хто проходив поруч, ігнорували нас, хоча деякі кидали косі погляди, цікавлячись.

- Скільки шокуючих подій за останні кілька днів! - продовжила її Високопреосвященство Іфіан, ніби ми були просто друзі чи знайомі, які зустрілися попліткувати. - Хоча звичайно капітан Хентіс відома нам протягом багатьох років, і я не думаю, що хто-небудь міг очікувати, що вона зробить щось погане! - Безліч камінців на бездоганно скроєному фіолетовому одязі головного священника Іфіан поблискували, ніби тремтіли від сумнівів її високопреосвященства, що капітан Хентіс могла коли-небудь вчинити неправильно.

Капітан Хентіс, на жаль, всього кілька днів тому погрожувала вбити садівника Баснаайд Емлінг, насправді маючи на меті отримати наді мною якийсь контроль. Садівник Баснаайд була молодшою сестрою одного з моїх лейтенантів, коли я служив на крейсері “Юстиція Торен”. Я погодився полетіти до Айзек-системи тільки тому що мав борг перед її давно померлою сестрою, який по правді неможливо було повністю погасити.