Слуги правосуддя

На Маку Сейварден спала теж. Її десять амаат спали рядком у своїх ліжках. Бо-десята (десятеою тепер керувала Бо-перша, так як Тісарват була зі мною на човнику) прокинулася, і тепер бездумно і уривками читала ранкову молитву (Квіткою правосуддя є мир. Квіткою доречності є краса в думках і діях…).

Незабаром після того медик, виконуючи свої обов’язки, зайшла до лейтенанта Екалу в крихітну, з білими стінами каюту, де той сидів і дивився на свою вечерю.

- З вами все в порядку? - Запитала медик, і сіла поруч з ним. Естер з десятки Екалу, приготувавши чай, поставила чашку на столі перед ним і почала готувати ще один.

- Я в порядку, - збрехав Екалу.

- Ми надто довго служили разом, - відповіла на це медик. Екалу, збентежений, не підвів голову, щоб сказати що-небудь у відповідь. - Перед підвищенням ви могли б піти до вашої десятки для підтримки, але ви не можете більше цього зробити. Тепер це десятка Сейварден. - Попередній капітан Мака був заарештований за звинуваченням у зраді, Екалу тоді був Амаат Першим. - І ви відчуваєте, що не можете піти з цим до своїх Естер. - Естер, виконуюча обов’язки служниці при Екалу, безмовно готувала ще один чай у кутку кімнати. - Багато лейтенантів почуваються незручно, коли їх переводять командувати іншою групою. - Можна було ще додати, що Екалу міг бути стурбований пониженням свого авторитету перед людьми, які знали його протягом багатьох років в якості простого солдата. Він знав не з чуток, наскільки нерівноцінним може бути такий обмін, - вимагати будь-якого співчуття або емоційної підтримки з боку солдатів, що служили з ним у десятці. - Я вважаю, що ви самі вирішили покинути десятку.

- Ні,- відповів Екалу рівним голосом. - Це через капітана. - Він мав на увазі мене. - Я вважаю, що ви знали про це весь час. - Він мав на увазі, що я був підключений до корабля як анкіларі.

- А в чому проблема? - Запитала медик. Вона не торкнулася чаю, який Естер подала їй, - що капітан був з нею раніше?

- Ні, звичайно, ні. - Екалу нарешті підняв голову, і байдужий вираз зник з його обличчя, але ненадовго.

- З чого б це? - Я знав, що він говорить правду.

Медик зробила безтурботний жест.

- Деколи люди стають ревнивими. А лейтенант Сейварден.., скажімо так, дуже прив’язана до капітана. А ви і лейтенант Сейварден…

- Було б нерозумно ревнувати до капітана, - сказав Екалу м’яким голосом. Він мав на увазі і особисті відносини теж. Його заяву можна було прийняти за образу, але я знав, що це не входило у його наміри. І він був правий. Не було ніякого сенсу взагалі ревнувати мене.

- Такого роду речі - сухо зауважила медик - не завжди мають сенс. - Екалу не сказав нічого. - Я іноді задавалася питанням про стан Сейварден, коли вона виявила, що капітан був анкіларі. Навіть не людина! - А потім, ніби у відповідь на невеличку зміну виразу обличчя Екалу, додала, - але вона не змінила свого відношення. Капітан скаже вам те саме, я думаю.

- Можете подзвонити капітанові, і запитати його, якщо вам це цікаво. - Різко промовив Екалу. А потім відвернувся. - Прошу пробачення, медик. Це просто нерви.

Через те що я міг бачити все, що бачив корабель, я бачив сумнівну реакцію медика на занадто формальне вибачення Екалу, а також обережні спроби Екалу змінити свою звичайно грубувату поведінку. Але медик знала Екалу довший час, коли той був ще солдатом у десятці.

- Я думаю, - сказала медик, - що Сейварден розуміє, що вона повинна була бути на дні групи. Звичайно, вона розуміє, що повинна була опинитися там, незважаючи на хорошу сім’ю, бездоганні манери і всі ознаки аристократії, які надало їй життя у щасті і достатку. Але тут на кораблі вона відчула, що після її звільнення і загального ігнорування хтось може бути гідний її уваги. І тепер, коли вона це відчула, їй уявляється, що вона дещо розуміє. - Ще одна думка вразила її. - Ось чому вам не сподобалося, коли я сказала, що капітан навіть не людина, чи не так?

- Я ніколи не був у нижній частині будь-якої групи. - Тим не менш ретельно проаналізоване розтягування голосних показали наслідування манери розмови медика або Тісарват. Сейварден. Або мене. - І я вже казав, що у цьому немає нічого поганого.

- Тоді я помилилася. - відповіла медик, без злоби або сарказму в голосі. - Я прошу вибачення і поблажливості, лейтенанте. - Це було сказано більш формально, ніж повинно було бути сказано до Екалу, якого вона знала так довго, і чиїм лікарем вона була весь цей час.

- Звичайно, медик.

Сейварден все ще спала, не знаючи про конфуз свого товариша по службі (і коханця). Не знаючи (чого я боявся), що корабель сприятливо відноситься до неї. Я почав підозрювати його сильну прихильність. Про будь-які речі корабель, не вагаючись, говорив досить прямо, але про свої симпатії майже ніколи. Поруч зі мною по комунікатору щось бурмотіла Тісарват, я перемістився зручніше, але не прокинувся. І повернув свої думки до того, що відбуватиметься на Айзек-станції, коли ми прилетимо туди, і що я повинен робити.