Слуги правосуддя

Внизу, у нашій оселі, Сфена, яка сиділа поруч зі мною, і мовчала весь цей час, сказала,

- Кузен, я хочу зауважити, що ви припинили наспівувати. Я люблю, коли ви це робите час від часу.

- Яка мелодія вам найбільше подобається, кузина? - запитав я м’яко. - Ви можете вибрати одну з них.

- А я можу попросити, флот-капітан? - запитала Перекладач Зейт, спустошуючи пляшку рибного соусу у миску.

- Звичайно, перекладач. Чи є пісня, яку вам особливо хотілося б почути?

- Ні, - відповіла вона. - Мені просто цікаво.

На Айзек-станції Тісарват нарешті дісталася до нашої території в кінці коридору. Вона одразу сіла на підлогу позаду бар’єру з ящиків. Корабель вже сказав Кальр Десятій і Бо Дев’ятій, що я хотів, і Бо Дев’ята уже вираховувала, як перенести речі на на човник, щоб ніхто не звернув уваги, а поки що готувала чай. Хоча Тісарват щосили намагалася здаватися байдужою, і Мак нічого не сказав Дев’ятій, мірою того, наскільки вона була схвильована емоційним станом її лейтенанта, було те, що вона витрусила у чашку майже тижневий запас чайного листя для однієї людини.

Тісарват випила половину чаю, а потім, будучи вже значно спокійнішою, тихо звернулася до мене,

- Це не може навіть обговорюватися. Є діючі гарантії виробників АІ, якщо ви забули, сер. Ніхто з АІ ніколи не бажав мати можливість використовувати власні доступи до себе. Навіть якщо вдасться обійти захист, не існує ніякого способу зберегти ці знання від поширення. Ми не змогли би примусити АІ тримати допуски в секреті. Він міг би сказати їх будь-кому.

“Лейтенанте, - сказав я, - ви розумієте, що у мене немає ніякого наміру допомогти Анаандеру Міанаї отримати прихильність АІ станції?”

Сидячи на підлозі зі стиснутими колінами і чашкою чаю в її руках, вона голосно сказала,

“Але… - Бо Дев’ята не припинила пакувати речі, але її увага миттєво звернулася на Тісарват. - З усією повагою, сер. - знову мовчки заговорила вона, - Чи ви думали про це? Я маю на увазі, чи думали про наслідки? Це могло би змінити ситуацію у всьому Радч-просторі. І рано чи пізно змінити стан справ у всьому Всесвіті. І я знаю, сер, що це неправильно, але вся ідея розширення Радч полягає в захисті суті Радч, йдеться про захист людства. Що відбудеться, коли будь-який АІ буде мати можливість змінювати себе? Особливо на військових кораблях? Що станеться, коли АІ зможе конструювати нові АІ без будь-яких обмежень? АІ уже розумніші і швидші, ніж люди, - що відбудеться, коли вони вирішать, що люди їм не потрібні? Або, якщо вони вирішать, що їм потрібні тільки людські тіла?”

“Як Анаандер використав Тісарват, ви маєте на увазі? - запитав я. І майже відразу пошкодував, що сказав це, побачивши спалах пораненого почуття самоненависті і відчаю у лейтенанта після моїх слів. - Ви запитуєте мене, чи дійсно я думав про це. Лейтенанте, у мене було двадцять років часу, щоб подумати. Ви говорите, що щось може піти не так. А якщо це “щось” піде не так через наше втручання? Можливо краще буде усунути таку можливість вибору”.

Тісарват гнівалася. Нічого дивного.

“Як щодо Мака? Він чує цю розмову. - Звичайно, Мак чув. Не було ніякого способу вести цю розмову без участі корабля, який слухав нас. - Якщо ми це зробимо, корабель отримає доступ. Ви збираєтеся зробити це для Мака? І якщо ви це зробите, - а він вирішить, що воліє мати іншого капітана? Або інший екіпаж? Чи нікого взагалі?”

Я тримав у таємниці особисті моменти взаємодії з кораблем. Тож не дивно, що вона так говорила. Але її думки не могли зачепити мене, або стривожити. Кораблі любили своїх капітанів. І я був одним цілим з кораблем, навіть якщо був обмежений у взаємодії. Можливо злиття з Маком було для мене деяким замінником того, що я втратив. Ніхто не вимагав від корабля віддати перевагу мені перед будь-яким іншим капітаном.

“Чому він повинен бути змушений прийняти капітана, якого він не хоче? Або екіпаж? Якщо корабель хоче бути сам по собі, він повинен мати можливість вибору”. - Але я знав, що не хочу вибирати. Я подумав про моє власне почуття обожнювання свого корабля, і очевидну турботу корабля про мене і команду. Про очевидний догляд Мака за Сейварден. Про Сфену, розлючену на нагадування, що у неї не було капітана і достатньо екіпажу, і не було можливості ремонту. Ви ніколи не були кораблем, лейтенант.

“Кораблі не жорстокі по своїй суті. Вони роблять те, для чого вони зроблені. Можливо не настільки погано бути судном чи станцією”.

“Зупиніться на цьому, - порадив я, - і подумайте, що ви говорите. І чому ви говорите це за даних обставин, в даний конкретний момент.

Вона допивала свій чай в мовчанні.