Слуги правосуддя

Розчарування. Біль. І обурення. “Він не зможе контролювати все, сер. - А потім (відчайдушно, якщо по правді), сказала слідуюче, - Що робити, якщо Станція віддасть перевагу мені? Тобто якщо Станція воліє робити щось для нас, а не для нього?”

“Лейтенанте, - відповів я, - ви повинні знати, як неприємно мати непримиренні, конфліктуючі імперативи, насильно імплантовані у ваш мозок. Анаандер, безсумнівно, був вашим імперативом. Ви думаєте, Станція захоче, щоб ви додали їй подібне ускладнення? - відповіді не було. На планеті внизу, де ми сиділи у вітальні, перекладач Зейт розрізала останній невеликий шматок торта у вигляді риби, потім ковтнула рибного соусу зі своєї чаші, встала і підійшла до відчиненого вікна. - “Але ви сказали, що можливо зможете влаштувати так, що Станцію не можна буде примусити стати на якусь одну сторону? Сторону Анаандера Міанаї, чи будь-якого з його клонів, або на нашу сторону?

“Що? - Тісарват стала, заплутавшись в обшарпаних сірих коридорах Айзек-станції. Вона дійсно не зрозуміла, що я тільки що сказав.

“Може нам закрити всі доступи до Станції? Так щоб ні ми ні Анаандер не могли контролювати АІ? Або краще дати Станції відомі вам коди доступів і нехай АІ робить будь-які зміни, які потрібно, або вибере, кому залишити доступ і наскільки повний?”

“Однак це… - Коли їй стало ясно, що я пропоную, вона замовкла, щоб вдихнути повітря. - Сер, ви не можете серйозно пропонувати це. - Я не відповів. - Сер, це Станція. Від її роботи залежать тисячі людських життів”.

“Я думаю що Станція достатньо розумна, а ви?”

“Але сер! Що робити, якщо щось піде не так? І ніхто не зможе увійти в АІ, щоб виправити ситуацію. - я хотів запитати її, що вона має на увазі під “якщо щось піде не так”, але вона продовжила без паузи. - І ще, сер, що якщо ми зробимо те, що ви пропонуєте, а АІ вирішить, що буде працювати на нього? Хоч я думаю, що це малоймовірно, сер.

“Я думаю, - відповів я, одночасно спостерігаючи за Перекладачем Зейт, яка тепер ризиковано перехилилась через вікно, - що незалежно від того, кого АІ вибере в союзники, його головною турботою буде благополуччя жителів станції”.

Лейтенант Тісарват зробила два швидких вдихи.

- Сер? Прошу дуже великої поблажливості.., - заговорила вона вголос, будучи в повному невіданні про оточення в даний час, але, на щастя, коридор був пустим, це був коридор до гуртожитків, і минуло вже кілька годин з моменту зміни людей для сну. Вона повинна була відновити цілковите самовладання, і перестати говорити вголос. - З усією повагою, сер, я думаю, що ви не подумали добре про можливі наслідки, - я промовчав. - Ох, чорт. - Вона закрила рот коричневою рукавичкою. - “Ох, це через хвилювання, сер, я згадувала, куди веде цей коридор. Але, сер, я думаю, що ви не подумали добре, куди нас може завести цей шлях”.

“Вам потрібно вийти з коридору, лейтенанте”. - Перекладач Зейт нарешті відкинулась у кімнату, до мого полегшення.

У коридорі Айзек-станції Тісарват знову почала говорити, мовчки, по зв’язку.

“Ви не можете залишити це напризволяще, сер. Ви просто не можете зробити цього, через одну річ. Якщо так робити, то кожен корабель і кожна станція матиме можливість робити що завгодно! Це буде жах!”.

“Вийдіть з коридору, лейтенанте. Хто небудь обов’язково пройде найближчим часом і побачить, що ви ведете себе дивно”. - Її руки тепер закривали обличчя, вона плакала вголос,

“У мене емоційний розлад!”

- Лейтенанте, - запитала Станція у вухо Тісарват. - З вами все в порядку?

- Я … - Тісарват опустила руки. Випросталася. Зробила кілька кроків по коридору. - Я в нормі. Все добре, Станція.

“Ви не виглядаєте добре, лейтенанте”, - сказала Станція. У той же час Станція послала повідомлення Маку.

“Так, - відповів корабель. - Вона засмучена. Але все буде в порядку через кілька хвилин. Радий, що ви спостерігаєте”.

- У мене все в порядку, Станціє, - сказала Тісарват, йдучи далі по коридору. Спокійно, але насправді вона докладала всіх зусиль, щоб стримати дрижання у голосі. - Дякую за турботу.