Слуги правосуддя

У той вечір Тісарват не пішла грати у політику з головою безпеки.

- Станціє, - голосно сказала вона, зробивши останній ковток чаю після вечері, сидячи на одному з ящиків, які відзначали наш периметр в кінці коридору. Її пульс почастішав, поки вона говорила. - Мені потрібно поговорити з вами. Дуже приватно.

- Звичайно, лейтенант.

Тісарват вручила порожню чашку для чаю Бо Дев’ятій.

- Не думаю, що тут відповідне місце. Куди мені піти, щоб нас ніхто не міг підслухати?

- Як щодо вашого шатла, лейтенант?

Тісарват посміхнулася, також її серце почало битися сильніше (ніби передчуваючи небезпечну гру), і отримало додаткову дозу адреналіну. Вона очікувала почути саме таку відповідь, хоча я не міг зрозуміти, чому. Я був лише трохи здивований тим, що вона хвилюється.

- Ок, хороша ідея, Станціє. - Майже спокійно, ніби ця пропозиція про місце розмови була несуттєвою. Вона взяла сумку, - одну з тих, де лежали спаковані речі, які вона, Кальр Десята і Бо Дев’ята носили до човника весь день. - Тоді я поговорю з вами там.

У човнику вона спустошила сумку в шафку для зберігання, а потім сіла в крісло і увімкнула зв’язок.

- Станція.

- Лейтенант.

- Коли флот-капітан Брек прибув сюди і сказав губернатору, що владика Радч перебуває в стані війни з собою, ви не були здивовані. У якийсь момент в недавньому минулому клон владики Міанаї фізично відвідав ваш Центральний пост і зробив кілька змін.

- Я впевнений, що не знаю, що ви маєте на увазі, Лейтенант.

Тісарват видала нервовий, маленький смішок, ніби її трохи нудило.

- Інший його клон прийшов пізніше, і теж зробив зміни. І вони обидвоє зробили так, щоб ніхто не знав про їх візити. - Тісарват видихнула. - Як у свій час на “Юстиції Торен”. Флот-капітан Брек знає про це. Я… Владика Радч послав мене сюди з кодами доступів. Так що ми можемо переконати вас бути на нашому боці. Але флот-капітан Брек не хоче, щоб я їх використовувала. Тому якщо ви знаєте, чого ви насправді хочете… - Тиша. - Я не можу обіцяти, що я можу знайти все, що вони змінили, коли були тут, і що вони зробили, щоби ви слухалися їх. Я, ймовірно, можу знайти тільки ті зміни, які зробив один з них. Тому що - Тісарват сковтнула, її справді нудило. Вона не прийняла ліки, а на шатлі була мікрогравітація. - Тому що мої коди доступу від нього. Але флот-капітан каже, що я не повинна робити цього, не запитавши вас. Тому що одного разу це відбулося з ним, і йому не сподобалося, що з ним зробили.

- Мені подобається флот-капітан Брек, - сказала Станція. - Ніколи не пробувала відчувати себе кораблем. Вони ввічливі. Це не те саме, що пошана. Або люб’язність.

- Ні, - погодилася Тісарват.

- Мені не подобається конфлікт, який привів вас сюди. Але знову ж таки, він був тут раніше, і не ви є його реальною причиною. - Пауза. - Я відслідковую переміщення речей до вашого човника. Ніби вам, можливо, доведеться летіти. Щось сталося?

- Ви розумієте, - сказала Тісарват, - що я поки що не можу довіряти вам повністю. Я не знаю хто має доступ і отже може змусити вас розкрити все, що вам відомо. Або кому ми можемо довіряти. Розумієте, я впевнена, що ви відслідковуєте все, що відбувається тут.

Три хвилини мовчання. У Тісарват зросла нудота, і кров стукала у неї у вухах. Потім станція сказала,