Слуги правосуддя

Лейтенант Тісарват засоромилася, але для тих, хто не міг бачити її емоційного стану, який могли відслідковувати тільки я і корабель, її реакція промайнула як мить.

- Прошу вибачення, сер, служба, - сказала вона до керівника служби безпеки, і відійшовши трохи далі, тихо прошепотіла до мене,

- Так, флот-капітан.

Сидячи в кімнаті у Ксенанг Серіт, я сказав, так само мовчки,

- Непомітно, наскільки це можливо, підготуйтесь до відльоту. Впевніться, що у вас вільний шлях до доків в будь-який час. Будьте готові покинути станцію в любий момент.

Тісарват змішалася. Тоді сказала, так само мовчки, поборовши деяку паніку,

- Буде зроблено, сер. - Тоді. - Як щодо вас, сер?

- Ми вилітаємо найближчим часом. Я повинен вкластися протягом двох днів. І не чекайте на мене, якщо зможете вилетіти раніше. - Їй не сподобалось почуте, але я знав ситуацію краще, щоб так казати. Вона зайшла у вже переповнений ліфт. Назвала вголос рівень, де був наш квартал, для Станції, а потім, мовчки знову ж, мені, “Так, сер. Як щодо Баснаайд? І щодо громадянки Уран? - Я вже подумав про них обох. - Запитайте їх. Ненав’язливо. Воліють вони залишитися чи піти. Не тисніть на них в будь-якому випадку. Якщо вони вирішать залишитися, серед моїх речей є дві коробки. - Я міг би залишити їх на Маку, але П’ята, яка знала про них, вирішила, що мені, можливо, буде потрібно справити на декого враження. - В одній кілька ювелірних виробів, - квіти і листя, зроблені в алмазах і смарагдах. І намисто. Досить коштовне. Віддайте їх Уран. Вона зможе отримати багатий кредит, якщо правильно продасть його. У іншій коробці зуби.

Вийшовши з ліфта, Тісарват завмерла на мить, змусивши людину, яка йшла позаду, наштовхнутися на неї. - Вибачте мені, громадянин, - сказала вона вголос, а потім, мовчки, до мене, “Зуби?”

- Зуби. Виготовлені з муассаніта. Тут вони не мають вартості. Вони є… - я мало не сказав символом повного володіння, але це не було відповідним поняттям. - …сувеніром. Щось на зразок. - “Зуби?” - знову запитала Тісарват, переходячи з головного коридору в бічний.

- Їх власник побажав передати їх мені. Я можу розказати вам про це пізніше, якщо хочете. Але віддайте їх Баснаайд. Будь ласка, повідомте їй, що вони вартують більше ніж будь-які гроші. Я просто хочу, щоб вони були у неї. - Вони коштували половину Ітранської Тетрархії, якби ми зараз знаходилися у ній. Я провів там кілька років. Імовірно міг повернутися, і до цих пір мав там місце або міг знайти. Але Тетрархія була дуже-дуже далеко. - Якщо я правий, і Анаандер вже тут, ймовірно, він проведе деякий час, спостерігаючи за рухом в системі, перш ніж зробити стрибок до станції крізь власні ворота. - Вторгнення у навколостанційний простір без дозволу означало ризик наробити великої шкоди біля станції, він міг врізатися в інші кораблі, виходячи з власних воріт. - Якщо він не наважиться на стрибок, пройдуть місяці, перш ніж його кораблі прибудуть сюди, наскільки я можу судити.

“Зрозуміло, сер. Що ми будемо робити, сер?” - Вона вклонилася комусь, хто йшов напроти.

“Я ще думаю про це.

“Сер. - Вона зупинилася. Оглянулася навколо. Поряд не було нікого, людина, з якою вона тільки-що розкланялася, вже достатньо віддалилася. Проте вона не заговорила вголос. - Сер, як щодо станції? - Я не відповів. - Сер, якщо він… - я ніколи не чув, щоб лейтенант Тісарват промовляла ім’я Анаандера Міанаї, - сер, ви знаєте, що у мене є коди доступу. Я маю високорівневий доступ до Станції. Якби ми… - Вона зупинилася, чекаючи, можливо, щоб я одразу заперечив, але я нічого не сказав. - Якби ми змогли переконати Станцію стати нашим союзником, це було би нашою перевагою”.

Я знав, що вона має коди доступу. Анаандер Міанаї не мав жодного наміру приїхати сюди без засобів управління автономними інтелектами (АІ) у системі, в тому числі Маком. У тому числі АІ станції. Я заборонив Тісарват користуватися цими кодами, і до цих пір вона виконувала заборону.

“Сер, - продовжила Тісарват. - Думаю, що я розумію, чому ви не хочете їх використовувати, навіть зараз. Але, сер, він не вагатиметься, коли зможе скористатися ними.

“Вкажіть причину, для чого ви хочете скористатися ними? - запитав я.

“Це перевага, яка у нас є, сер! Він не знає, що у нас є доступ! І ми знаємо, що він напевне скористається цією можливістю! Нам потрібно використати доступ першими!”

Я хотів сказати їй, що вона думає як Анаандер Міанаї, але це могло заподіяти їй біль, крім того, вона в основному щиро бажала допомогти.

“Можу я вказати, лейтенант, що зараз я знаходжуся тут саме через такого роду мислення?