Расті нахмурився.
— Це правда, — підтвердила Норрі. — Я думаю, місіс Перкінс принесла їй пошту чи щось таке. Вона віддала місіс Ґріннел якийсь конверт. Місіс Ґріннел його взяла, а потім грюкнула дверима. Як і сказав Бенні.
— Ха, — промовив Расті. Можна подумати, ніби щось доставлялося, у Честер Мілл від минулої п'ятниці. Однак важливішим вбачалося те, що Бренда була живою і діяла в той час, на який Барбі мав алібі. — А куди потім вона пішла?
— Перейшла через Мейн-стрит і пішла по Мілл-стрит, — відповів Джо.
— По вашій вулиці тобто.
— Саме так.
Расті переключив свою увагу на Клер.
— А вона не…
— До нас вона не приходила, — сказала Клер. — Хіба що, коли я була в погребі, з'ясовувала, які в нас залишилися запаси консервів. Десь із півгодини я там пробула. Може, хвилин сорок. Я… я хотіла заховатися від того галасу в маркеті.
Бенні повторив те саме, що був казав попереднього дня:
— Мілл-стрит тягнеться на чотири квартали. Аж так багато садиб.
— Мені це здається не найважливішим, — промовив Джо. — Я дзвонив Енсону Вілеру. Він теж був колись нарваним бордером, та й зараз подеколи їздить зі своєю дошкою на скейтодром в Оксфорді. Я спитав його, чи був містер Барбара на роботі вчора зранку, і він відповів — так. Він сказав, що містер Барбара пішов звідти до «Фуд-Сіті» вже після того, як там почалася колотнеча. Відтоді він залишався з Енсоном і місіс Твічел. Отже, містер Барбара має алібі стосовно міз Перкінс, і пам'ятаєте, я казав про те, що якщо нема «А», то не може бути й «Б»? І про решту абетки?
Расті ця метафора здавалась трохи занадто алгебраїчною, коли йдеться про суто людські справи, але він зрозумів, що має на увазі Джо. Є інші жертви, щодо яких Барбі алібі не має, але те, що тіла були складені в одному місці, вказує, що вбивав їх теж хтось один. А якщо щонайменше за одну з жертв відповідальність лежить на Великому Джимі (як на це вказують сліди швів від м'ячика на обличчі Коґґінса), скоріш за все, цим одним і був саме він.
Або це міг зробити Джуніор. Джуніор, котрий тепер носить поліцейський значок і заразом пістолет.
— Ми мусимо звернутися до поліції, правда ж? — спитала Норрі.
— Мене це лякає, — сказала Клер. — Мене це дуже-дуже лякає. А що, як Бренду Перкінс убив Ренні? Він теж живе на нашій вулиці.
— Саме це я й казала ще вчора, — докинула Норрі.
— І хіба не логічно, якщо вона прийшла до одної виборної особи, а та затраснула перед нею двері, то далі вона могла піти побачитися з іншою виборною особою, котра живе по сусідству?
— Ма, я не вбачаю тут ніякого зв'язку, — промовив (з явно вибачливою інтонацією) Джо.
— Може, й так, але вона все одно могла піти до Ренні. А Пітер Рендолф… — вона похитала головою. — Коли Великий Джим каже стрибай, той лише перепитує, на яку висоту.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Під куполом » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАГРАЙ-НО ПІСНЮ МЕРТВОГО ГУРТУ“ на сторінці 10. Приємного читання.