Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

— Забирайся геть! — крикнула Пілар. — Забирайся! Щоб не було тут твого поганого духу, нещасний кобилятнику!

— Ось як треба говорити! — сказав Агустін захоплено, але думаючи про своє. Він ще не заспокоївся.

— Я йду, — сказав Пабло. — Але скоро повернуся. — Він підняв попону, що затуляла вхід до печери, й вийшов.

Потім заглянув знадвору:

— А сніг іще падає, Inglés!

РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ

Тепер у печері запала тиша, і чути було тільки, як сичить сніг, падаючи крізь отвір у склепінні на розжарене вугілля.

— Пілар, — сказав Фернандо. — М'яса там не залишилось?

— Ох, відчепись, — відповіла жінка.

Але Марія взяла миску Фернандо, підійшла до великого казана, залишеного коло вогнища, і наклала в неї печені. Повернувшись до столу, вона поставила миску перед Фернандо й погладила його по плєчу, коли він схилився над столом. З хвилину вона постояла коло Фернандо, тримаючи руку на його плечі, але Фернандо навіть не глянув на неї. Він їв.

Агустін стояв коло вогнища. Інші сиділи за столом. Пілар сіла за стіл навпроти Роберта Джордана.

— Ну, Ingles, — сказала вона, — тепер ти сам побачив, що він за один.

— А що він тепер зробить? — спитав Роберт Джордан.

— Може зробити все, що завгодно, — жінка опустила очі.— Все, що завгодно. Він тепер на все здатний.

— Де у вас кулемет? — спитав Роберт Джордан.

— Отам, у кутку, загорнутий у ковдру, — сказав Прімітіво. — Він тобі потрібен?

— Не зараз, потім, — сказав Роберт Джордан. — Я тільки хотів знати, де він.

— Він тут, — мовив Прімітіво. — Я приніс його сюди й загорнув у свою ковдру, щоб механізм не заіржавів. Диски в отій торбі.

— Ні, цього він не зробить, — сказала Пілар. — з maquina він нічого не зробить.

— Ти ж сама кажеш, що він здатний на все.