Пінін був майорів ординарець, смаглявий молодий хлопчина. Він ретельно поправив у грубці дрова, зачинив дверцята й знову пішов на затилля хатини. Ад'ютант схилився над паперами.
— Тонані! — гукнув майор.
Слухаю, синьйоре майор.
— Пришліть до мене Пініна.
— Пініне! — гукнув ад'ютант. Той зайшов до кімнати. — Тебе кличе майор, — сказав йому ад'ютант.
Пінін пройшов через кімнату й постукав у прочинені двері.
— Можна, синьоре майор?
— Заходь, — почув ад'ютант майорів голос, — і причини двері.
Майор лежав на ліжку в своїй кімнатці. Пінін став обік ліжка. Майор лежав, поклавши під голову замість подушки рюкзак, напханий запасним одягом та білизною. Його довгасте допечене й намащене олією обличчя звернулося до Пініна. Руки лежали поверх укривала.
— Скільки тобі років, дев'ятнадцять? — спитав він.
— Так, синьйоре майор.
— Ти був колись закоханий?
— Як це, синьйоре майор?
— Ну, закоханий… у дівчину.
— Я бував з дівчатами.
— Та ні, я не про те. Я питаю, чи був ти закоханий в якусь одну дівчину.
— Так, синьйоре майор.
— Ти й тепер закоханий у ту дівчину? Чому ж не пишеш їй? Я читаю всі твої листи.
— Я закоханий у неї,— відказав Пінін, — а листів їй не пишу.
— Ти це напевне знаєш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 80. Приємного читання.