Коли ми виїхали на мис за околицею міста, вітер ударив у машину з такою силою, що мало не перекинув її.
— Ще добре, що дме з моря, а не навпаки, — зауважив Гай.
— Еге, — докинув я. — Це ж десь тут утопили Шеллі.
— Ні, то було коло Віареджо, — сказав Гай. — Ти не забув, чого ми приїхали в цю країну?
— Ні,— відказав я, — але ж ми того не знайшли.
— Отож сьогодні ввечері й виїдемо з неї.
— Якщо встигнемо дістатися до Вентімільї.
— Побачимо. Я б не хотів їхати цим узбережжям поночі.
Було тільки за полудень, і з-за хмар визирнуло сонце.
Море внизу було голубе, з білими баранцями, що бігли в напрямі Савони. Позаду, за мисом, голуба вода зливалася з рудою. Попереду нас понад берегом плив вантажний пароплав.
— Ще видно Геную? — спитав Гай.
— Видно.
— За тим дальшим великим мисом вона сховається з очей.
— Ну, то ще довго буде видно. Я навіть досі бачу за нею мис Портофіно.
Нарешті Генуя зникла з очей. Коли ми виїхали на узвишшя, я озирнувся назад і побачив тільки море та смугу піщаного пляжу внизу в затоці, з витягненими на берег рибальськими човнами; над нами, на схилі горба було якесь містечко, а далі, вздовж усього узбережжя — нові й нові миси.
— Уже не видно, — сказав я Гаєві.
— Та її вже давно не видно.
— Але ж ми не могли сказати напевне, поки не від'їхали далі.
На узбіччі дороги показався знак із закрутом у вигляді літери «S» та написом «Svolta peracolosa»[80]. Дорога обгинала мис, і вітер задував крізь тріщину в передній шибі. Попід мисом, над самим морем, пролягала пласка смуга суходолу. Вітер висушив грязюку, і колеса нашої машини почали збивати куряву. На тому рівному відтинку дороги ми поминули якогось фашиста, що їхав на велосипеді з важким револьвером у кобурі при боці. Він вів свій велосипед серединою дороги, і нам довелось об'їхати його. Коли ми порівнялися з ним, він позирнув на нас. Попереду був залізничний переїзд, і, коли ми під'їжджали до нього, шлагбаум опустився.
Поки ми чекали, над'їхав і той фашист на велосипеді. Пройшов поїзд, і Гай увімкнув мотор.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 51. Приємного читання.