Дівчина знову подивилася на гори.
— Гарні гори, — мовила вона. — Насправді вони не схожі на білих слонів. Я мала на думці лиш те, що вони біліють за деревами, наче слони.
— Може, вип'ємо ще?
— Гаразд.
Подув теплого вітру гойднув бамбукову завіску до самого столика.
— А пиво смачне, холодне, — сказав чоловік.
— Добре пиво, — сказала дівчина.
— Це справді зовсім проста операція, Джіг, — промовив він. — Власне, це навіть і не операція.
Дівчина дивилася вниз, на ніжку стола.
— Я певен, що ти й незчуєшся, Джіг. Це майже нічого. Все робиться з допомогою повітря.
Дівчина мовчала.
— Я поїду з тобою і весь час буду біля тебе. Просто пустять повітря, а далі все піде само собою.
— А що потім?
— Потім нам знову буде добре. Так, як було раніш.
— Чому ти так гадаєш?
— Це ж єдине, що в нас негаразд. Єдине, що заважає нам бути щасливими.
Дівчина звела очі на завіску, потім простягла руку і взяла пальцями два бамбукових разки.
— То ти гадаєш, що потім усе стане гаразд і ми будемо щасливі…
— Я певен. Тобі нема чого боятися. Я знаю багатьох, які це робили.
— Я теж, — сказала дівчина. — І потім усі вони були страшенно щасливі…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 29. Приємного читання.