TextBook — Ні, не наше.
— Цілий світ наш.
— Ні.
— Ми можемо поїхати куди завгодно.
— Ні, не можемо. Тепер світ уже не наш.
— Наш.
— Ні. Що вже раз утрачено, того ніколи не вернеш.
— Для нас нічого не втрачено.
— Що ж, побачимо.
— Іди в затінок, — сказав він. — Не треба себе так настроювати.
— Я ніяк себе не настроюю, — відказала дівчина. — Просто я знаю.
— Я не хочу, щоб ти робила те, чого тобі не хочеться…
…Ані те, що може мені зашкодити, — сказала вона. — Я знаю. Чи не випити нам ще пива?
— Добре. Але ти зрозумій…
— Я розумію, — мовила дівчина. — Може, годі вже про це?
Вони сіли за столик, і дівчина звернула очі на гори, що підносились над вигорілою долиною, а чоловік дивився то на неї, то на стіл.
— Ти повинна зрозуміти, — сказав він, — я не хочу, щоб ти це робила з примусу. Коли це для тебе щось важить, я згоден на все.
— А для тебе нічого не важить? Якось би воно було.
— Звичайно, важить. Але мені потрібна тільки ти. Нікого більше я не хочу. І я знаю, що це зовсім просто.
— Звичайно, ти знаєш, що це зовсім просто.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧОЛОВІКИ БЕЗ ЖІНОК КНИГА ОПОВІДАНЬ“ на сторінці 31. Приємного читання.