— Та його вже ніхто не читає,— мовив Гарві.— За винятком хіба тих, що звикли читати наукові записки Інституту Александра Гамільтона.
— Гм, — сказав я. — І це непогано сказано.
— Авжеж, — кивнув Гарві.
Якийсь час ми посиділи мовчки в глибокій задумі.
— Ще по чарці портвейну?
— А чого ж, — погодився Гарві.
— Он іде Кон, — сказав я.
Роберт Кон переходив вулицю.
— А-а, той недотепа, — зауважив Гарві.
Кон підійшов до нашого столика.
— Привіт, бродяги! — сказав він.
— Привіт, Роберте, — відповів Гарві.— Я оце втовкмачував Джейкові, що ти недотепа.
— Як це розуміти?
— От скажи відразу. Не роздумуючи. Що б ти найохочіше робив, якби тобі дозволили робити, що заманеться?
Кон задумався.
— Тільки не думай. Кажи відразу.
— Не знаю, — сказав Кон. — І взагалі, до чого це?
— Я тебе питаю, що б ти найохочіше робив. Кажи перше, що спаде на думку. Навіть безглуздя.
— Не знаю, — сказав Кон. — Як на мене, найохочіше я взявся б знову грати у футбол.
— Я помилився, назвавши тебе недотепою, — сказав Гарві.— Ти просто взірець загальмованого розвитку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 30. Приємного читання.