— Люблю, — сказав я. — Я багато чого люблю.
А що саме ти любиш?
— О! — сказав я. — Я багато чого люблю. Солодке замовляти?
— Ти мене вже питав, — відповіла Брет.
— Так, — сказав я. — Питав. Давай вип'ємо ще пляшку «ріоха альта».
— Гарне вино.
— Ти його майже не пила, — сказав я.
— Пила. Ти просто не бачив.
— Давай візьмемо ще дві пляшки, — сказав я.
Принесли вино. Я відлив трошки в свій келих, потім налив Брет, потім наповнив свій келих. Ми цокнулися.
— Поїхали! — сказала Брет.
Я випив свій келих і ще раз наповнив його. Брет поклала руку на мою.
— Не впивайся, Джейку, — сказала вона. — Немає потреби.
— Звідки ти знаєш?
— Не треба, — сказала вона. — Все буде гаразд.
— А я й не впиваюся, — сказав я. — Я просто бавлюся винцем. Я люблю побавитися винцем.
— Не впивайся, — сказала вона. — Не впивайся, Джейку.
— Хочеш покататися? — сказав я. — Хочеш покататися по місту?
— Дуже, — сказала Брет. — Я ж іще не бачила Мадріда. Треба оглянути Мадрід.
— Я тільки доп'ю, — сказав я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 171. Приємного читання.