TextBook — Так і мусить бути.
— Знаєш, на душі дуже добре робиться, коли вирішуєш не бути підлою шльондрою.
— Атож.
— Це, мабуть, і є те, що ми маємо замість бога.
— Деякі люди мають бога, — сказав я. — І таких чимало.
— Ми з ним ніяк не можемо дійти згоди.
— Вип'ємо ще по мартіні?
Бармен приготував ще два коктейлі й налив їх у чисті склянки.
— Де ми пообідаємо? — спитав я у Брет.
У барі було прохолодно. Надворі за вікном угадувалася спека.
— Може, тут? — сказала Брет.
— Ні, тут ресторан поганенький. Чи знаєте ви ресторан під назвою «Ботін»? — запитав я в бармена.
— Так, сер. Якщо бажаєте, я напишу вам адресу.
— Будь ласка.
Ми пообідали в ресторані «Ботін», на другому поверсі. То один з найкращих ресторанів у світі. Ми їли смажене порося й пили «ріоха альта». Брет їла мало. Вона завжди їла мало. Я наївся донесхочу й випив три пляшки «ріоха альта».
— Як ти почуваєш себе, Джейку? — спитала Брет. — Господи! Як воно все в тобі вмістилося?
— Я почуваю себе чудово. Солодке замовляти?
— Боронь боже.
Брет курила.
— Ти любиш добре попоїсти, правда? — спитала вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 170. Приємного читання.