Розділ «І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/»

— Отакої,— сказав я.

— Ви, напевне, жартуєте, — сказала Една.

— Аж ніяк, — сказав Майкл. — Я не з тих, хто хизується синцями. Я й у жодні ігри через це не граю.

Майкл ковтнув коньяку.

— Я, знаєте, й полювати ніколи не любив. Завжди є небезпека, що кінь упаде й придушить тебе. Як ти себе почуваєш, Джейку?

— Добре.

— А ви мені подобаєтеся, — сказала Една Майклові.— Ви справді банкрут?

— Ще й який, — сказав Майкл. — Я винен усім і кожному. А у вас є борги?

— Сила.

— Я винен геть усім, — сказав Майкл. — Я сьогодні позичив сто песет у Монтойї…

— Неправда, — сказав я.

— Я йому поверну, — сказав Майкл. — Я завжди все повертаю.

— Через те ви й банкрут, так? — спитала Една.

Я підвівся. їхні голоси долинали до мене немовби здалеку. Все це скидалося на поганий фарс.

— Я йду до готелю, — сказав я. Потім почув, що вони розмовляють про мене.

— А він дійде сам? — спитала Една.

— Краще проведімо його.

— Та я дійду, — сказав я. — Не треба йти. Бувайте.

Я пішов геть від кафе. Вони лишилися за столиком. Я озирнувся й побачив їх і порожні столики. За одним сидів офіціант, підперши голову руками.

Коли я йшов площею до готелю, все довкола виглядало інакше, по-новому. Я ніколи раніше не бачив цих дерев. Ніколи не бачив флагштоків, не бачив фасаду театру. Все змінилося. Таке почуття в мене вже виникало одного разу, коли я повертався додому із заміського футбольного матчу. Я ніс валізку зі своєю спортивною формою і йшов дорогою від вокзалу до міста, в якому жив усе життя, й усе було нове. З подвір'їв вимітали листя й спалювали при дорозі, й я став і довго дивився на це. Все видавалося мені незвичним. Потім я рушив далі, й мені здавалося, що ноги в мене довгі-предовгі, і все долинало до мене ніби здалеку, і я чув, як ноги мої крокують на великій відстані від мене. На самому початку гри мене вдарили бутсом по голові. Так само я почував себе, коли йшов площею і піднімався сходами готелю. Сходами я піднімався дуже довго, й мені здавалося, що в мене в руці валізка. В моїй кімнаті горіло світло. Білл вийшов до мене в хол.