Він похитав головою.
— Та ні. Сюди, — він показав на свою долоню.
Брет узяла його руку й розправила пальці.
— О! Ви вмієте ворожити? — сказав він по-англійському.
— Трошки. Хочете?
— Хочу. Я люблю, коли мені ворожать. — Він поклав руку на стіл. — Скажіть мені, що я житиму вічно і стану мільйонером.
Він усе ще поводився дуже чемно, але тепер уже впевненіше.
— Подивіться, — сказав він. — Чи є в мене там бики?
Він засміявся. Рука в нього була гарна, з тонким зап'ястком.
— Тут тисячі биків, — сказала Брет. Вона вже опанувала себе й аж сяяла вродою.
— Чудово, — засміявся Ромеро. — По тисячі дуро за кожного, — сказав він по-іспанському. — Скажіть іще що-небудь.
— Гарна рука, — сказала Брет. — Гадаю, він проживе дуже довго.
— Говоріть до мене, а не до свого приятеля.
— Я кажу, що ви житимете довго.
— Знаю, — сказав Ромеро. — Я ніколи не помру.
Я постукав пучками пальців по столу. Ромеро помітив це й похитав головою:
— Ет, це даремно. Бики — мої найліпші друзі.
Я переклав.
— Ви вбиваєте своїх друзів? — спитала Брет.
— Завжди, — сказав він по-англійському й засміявся. — Щоб вони не вбили мене. — Він подивився на неї через стіл.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 131. Приємного читання.