Розділ «ВЕСНЯНІ ВОДИ»

— Кінець кінцем він позичив мені сто франків — гроші невеликі, навіть як на ті часи. Я поїхала до Америки й стала подавальницею. Оце й уся історія.

— Та ні, мабуть, не вся, — заперечив Скріпс. — Головою ладен закластися, що не вся.

— Знаєте, часом і мені так здається, — сказала подавальниця. — Я відчуваю, що це далеко не все. Врешті має бути якесь пояснення. Сама не знаю, чому ця історія сьогодні не йде мені з думки від самого ранку.

— Добре, що ви скинули з душі цей тягар, — мовив Скріпс.

— Еге ж, — усміхнулася подавальниця, і зморшки на її обличчі трохи розгладились. — Тепер мені полегшало.

— А скажіть, — запитав її Скріпс, — чи не знайдеться в цьому містечку роботи для нас із пташиною?

— Чесної роботи? — спитала подавальниця. — Я знаю тільки щодо чесної.

— Так, чесної роботи, — підтвердив Скріпс.

— Я чула, потрібні робітники на новій помповій фабриці,— сказала подавальниця.

А справді, чом би йому не попрацювати руками? Адже працював ними Роден. Он і Сезанн був колись різником. А Ренуар — теслярем. Пікассо в дитинстві працював на тютюновій фабриці. Гілберт Стюарт — той, що намалював славнозвісні портрети Вашингтона, копії з яких висять тепер у кожному шкільному класі по всій Америці,— Гілберт Стюарт був колись ковалем. А ще Емерсон… той був підручним у муляра. Джеймс Расселл Лоуелл, як чув Скріпс, замолоду працював телеграфістом. Як отой на станції. А як знати, може, й він, цей місцевий телеграфіст, уже тепер створює свій «Танатопсис» або «До водоплавних птахів». То чом би і йому, Скріпсові О'Нейлу, не попрацювати на помповій фабриці?

— Ви ще прийдете? — спитала подавальниця.

— Коли ваша ласка, — відповів Скріпс.

— І пташку свою приносьте.

— Гаразд, — мовив Скріпс. — А сьогодні вона, бідолаха, стомилася. Ще б пак, ніч їй випала нелегка.

— Та певно ж, — погодилася подавальниця.

Скріпс знову вийшов на вулицю. У голові в нього зовсім прояснилося, і він почував себе готовим до нового життя. Помпова фабрика — це вже щось. Помпи тепер скрізь потрібні. На нью-йоркській Уолл-стріт люди кожного дня набувають і втрачають на помпах цілі багатства. Він сам чув про одного такого, що менш ніж за півгодини збив на тих помпах добрих півмільйона. Вони таки знають, звідки вітер дме, ті великі уолл-стрітівські ділки.

На вулиці він озирнувся на вивіску: «На всяк смак». Добра принада, нічого не скажеш. Та чи правда, що в них кухар негр? На якусь мить, коли віконце до кухні відчинилось, йому здалося, ніби там майнуло щось чорне. А може, то хтось просто замастився коло плити?

Частина друга

БОРОТЬБА ЗА ЖИТТЯ

І я урочисто заявляю, що не мав ані найменшого наміру знеславити чи обмовити кого-будь, бо хоч усе тут достеменно списано з Книги Природи і навряд чи знайдеться бодай один персонаж або ж подія, що їх не взято з моїх власних спостережень та досвіду, я найретельніше подбав про те, аби затемнити виведені образи всілякими обставинами, прикметами та барвами; отже, годі й сподіватися розпізнати їх з якою-будь певністю; а коли б таке й трапилося, то хіба тільки там, де змальована вада настільки незначна, що є лише химерою, над якою і сама зображена особа може посміятися разом з усіма.