Спін

- Ти занадто гарячий, щоб обніматися.

- Занадто гарячий?

Мене бив озноб.

- Бідний Тайлер, - сказала вона.

Я хотів сказати їй, щоб вона була обережнішою. Але закрив очі, а коли відкрив їх, вона вже зникла.

Неминуче найгірше було ще попереду, але насправді я відчував себе набагато краще протягом декількох днів: око бурі, як сказала Діана. Виглядало так, ніби марсіанський наркотик і моє тіло домовились про тимчасове перемир’я, обидві сторони ніби готувалися до кінцевої битви. Я вигідно скористався цим часом.

Я їв усе, що мені пропонувала Інна, ходив по кімнаті час від часу, намагаючись відновити хоч трохи сили в моїх худих ногах. Я відчував себе все краще у цій бетонній коробці (в якій Інна раніше зберігала медичні матеріали, аж поки їй не поставили більш безпечну систему блокування і сигналізацію. Можливо, комусь здавалося би тут, як тюремній камері. Але мені в таких умовах було майже затишно. Я звалив наші чемодани у кутку і використовував їх як свого роду стіл, сидячи на тростині, в той час як писав. Високе вікно давало клин сонячного світла.

Це світло дозволило мені зауважити місцевого школяра, якого я спіймав за підгляданням у двох випадках, коли він вдивлявся у вікно. Коли я сказав про це Ібу Інні, та кивнула, зникла на кілька хвилин, і повернулася з хлопчиком, ведучи його за руку:

- Це Ен, - сказала вона, практично кинувши його через завісу на мене. - Ену десять років. Він дуже милий. І хоче стати лікарем. Він також мій племінник. На жаль він занадто цікавий, замість того щоб бути слухняним. Він піднявся на бак для сміття, щоб побачити те, що я ховаю в задній кімнаті. Це непробачно. Попроси вибачення у моїх гостей, Ен. - Ен опустив голову так різко і низько, що я злякався, що його величезні окуляри злетять з кінця його носа. Він щось пробурмотів.

- По англійськи, - сказала Інна. - Соррі! Не елегантно але годиться. Можливо, Ен може зробити щось для вас, Пак Тайлер, щоб компенсувати свою погану поведінку?

Ен був явно спійманий на гачок. Я спробував звільнити його.

- Крім поваги до мого особистого життя, нічого. Він, безумовно, буде поважати мою конфіденційність з цього моменту як свою власну? - Ен зіщулився і кивнув. - Однак, у мене є робота для нього. Ен приходить в клініку майже кожен день. Якщо я не буду зайнятий, я покажу йому дещо. Схему людської анатомії. Лакмусовий папірець, який змінює колір в оцті.

- Ен стверджує, що вдячний за цю індульгенцію. - Ен кивнув і його лице стало майже миттєво енергійним.

- В свою чергу, як компенсацію за свою цікавість, він тепер буде пильнувати клініку. Ен, ти розумієш, що це означає?

Ен кивнув і насторожився.

- Це послуга, - сказала Ібу Інна, - твоїй пильності і цікавості знайшли хороше застосування. Якщо хтось прийде в село і почне розпитувати про клініку, - будь-хто чужий з міста, я маю на увазі, особливо якщо вони виглядатимуть або діятимуть як поліцейські, ти негайно прибіжиш і повідомиш нам.

- А якщо я буду в школі??

- Сумніваюся, що Нові Реформісти будуть турбувати вас у школі. Коли ти в школі, звертай увагу на уроки. У будь який інший час, на вулиці, в магазині, де завгодно, якщо ти побачиш щось або підслухаєш, що хтось згадує клініку або Пак Тайлера, про якого ти нікому не повинен розповідати, відразу приходь в клініку. Розумієш?

- Так, - сказав Ен, і пробурмотів щось ще, чого я не зрозумів.

- Ні, - швидко сказала Інна, - ніяких грошей, що за скандальне питання! Хоча, якщо я буду задоволена, то зможу допомогти. Зараз я дуже незадоволена.